Grzegorz Motyka. Ukraińska partyzantka 1942–1960. Działalność Organizacji Ukraińskich Nacjonalistów i Ukraińskiej Powstańczej Armii

Червень 2010
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
132 переглядів

Warszawa: Instytut Studiów Politycznych PAN, Oficyna Wydawnicza RYTM, 2006.

Монографія польського історика Ґжеґожа Мотики зацікавила не лише наукові кола, польські та українські, а й громадськість обох країн. Одиноке в польській історіографії узагальнювальне дослідження діяльности Організації українських націоналістів та Української повстанської армії різко виділяється із цілого масиву наукової і популярної літератури з історії українсько-польських стосунків у роки Другої світової війни. Матеріяли з архівів України, Польщі, Росії та Білорусі склали широку джерельну базу праці. Не оминаючи відповідей на «гострі» питання, автор поєднує високий науковий рівень із логічністю й зрозумілістю викладу. Однак, на мою думку, не це визначає читацьке зацікавлення, засвідчене накладами продажу книжки в Польщі й триванням ще й дотепер дискусій у медіях, на інтернет-форумах і блоґах. Читач тішиться свободою сформувати власну думку про предмет розмови: таку змогу надає йому авторова беземоційність, розгляд мотивів і намірів обох сторін в усій можливій багатовекторності подій, а не з погляду окремої національної групи чи політичної партії, – позиція, зовсім чужа прихильникам однобічного «захисту власних інтересів».

У Польщі монографії Ґжеґожа Мотики присуджено 2006 року премію «Кліо», яку називають «польським Нобелем для істориків»; недоброзичливці натомість, вважаючи його дослідницьку працю фальсифікацією, винайшли на її позначення вислів «мотикування історії». В Україні з книжкою Мотики обізнані мало, українського перекладу й досі нема. Втім, її призначено насамперед читачеві польському. Мотика прагне показати співвітчизникам, що суть українського націоналістичного партизанського руху не вичерпується антипольськими акціями 1943–1944 років, є інші його грані, зокрема довготривала боротьба з комуністичним режимом. Усвідомивши те, що на противагу усталеному в польській громадській думці образові «бандерівця-різуна» у свідомості українців існує інший образ – «українського повстанця – борця з комунізмом», поляки, сподівається автор, зуміють зрозуміти прагнення частини українського суспільства досягти офіційного визнання УПА і зрівняти у правах ветеранів УПА та Червоної армії.

Категорiї: 

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Василь Кононенко ・ Серпень 2018
Великий масив насамперед польськомовних документів за 1652–1654 роки проливає світло на події в...
Орися Грудка ・ Квітень 2018
У Сатеровому трактуванні сумнів Заходу стосувався самого стрижня сучасної Росії: абсолютного...

Розділи рецензій