Іван Ґрешлик, Магдалена Ласло-Куцюк, Богдан-Ігор Антонич.... Ukrainistica. Збірник наукових праць

Серпень 2005
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
121 переглядів

Кривий Ріг: 2004.

Міжкультурні взаємини – особлива сфера зацікавлень гуманітарної науки. Ось і в збірнику праць, виданому в Криворізькому державному педагогічному університеті, більшість текстів має компаративістське спрямування. Та навіть і громадянство авторів добірки досить розмаїте: Австрія, Румунія, Словаччина...

Формально збірник складається з літературо- та мовознавчої частини, хоч уже в першій знаходимо статтю з ширших горизонтів культури – кіна. Це, власне, цікава, інформативна й не без впливу обертонів особистісного ставлення до теми розвідка Івана Ґрешлика про Сергія Параджанова (присвячена його 80-річному ювілеєві). Решта праць стосуються різних аспектів лінґвістики та порівняльного літературознавства. Магдалена Ласло-Куцюк розглядає символіку числа, або «езотеричну аритмологію» в трактатах та діялогах Григорія Сковороди, зв’язок сковородинських «чисел світобудови» із пітагорейством, а також християнськими джерелами. Поезія Богдана-Ігоря Антонича, потрактована через призму чільних мотивів та світоглядних домінант юдейської кабали, опиняється в полі уваги Валерії Юричко, а Світлана Журба зробила спробу зіставити творчість Миколи Хвильового та Франца Кафки – в обох працях, щоправда, більшу увагу присвячено описові спільного в досліджуваних текстах і меншу – самій природі інтертекстуальних зв’язків та їх мотивуванню.

Тематика мовознавчих студій збірника різнобічна, а часом і несподівана. Тут уміщено розвідку про україністичне мовознавство в німецькомовних землях Австро-Угорщини у другій половині ХІХ століття та в перші десятиріччя ХX – у статті Германа Бідера непрямо заторкнуто й питання про зміст лінґвістичних дискусій названої доби, скерованих, зокрема, її політичним та культурним контекстом. Дослідник Микола Вербовий знаходить у невеликому фольклорному тексті другої половини ХVІІІ століття зразок «чужої» мови – тієї, що в російському варіянті має назву «заумь». А в статті Василя Голобородька ключем до інтерпретації одного з казкових мотивів стає табуйована в народній свідомості тема статевих стосунків, що транслює себе через «дозволене» слово, і його етимологія, зміст та експансія в ті чи інші тексти культури (наразі йдеться про фольклор) стає віссю дослідження.

Завершують збірник невеликий науковий сюжет із морфології української мови (Ксенія Качайло) та низка рецензій, серед яких – досить критичний відгук на «Короткий словник жарґонної лексики української мови» Лесі Ставицької.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Анна Пєшкова ・ Серпень 2018
Підручник доктора філологічних наук Дмитра Цоліна містить історію походження і розвитку арамейської...
Катерина Девдера ・ Березень 2017
Знаний німецький письменник Алоїз Принц є автором низки життєписів, зокрема Германа Гесе, Франца...

Розділи рецензій