Ярослав Ісаєвич, Олег Ільницький, Микола Рябчук.... Ukraine’s Re-integration into Europe: a Historical, Historiographical and Politically Urgent Issue

Травень 2007
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
134 переглядів

Milano: Edizioni dell`Orso, 2005.

Збірник статтей «Реінтеґрація України до Европи: історичний, історіографічний і політичний аспекти» за редакцією Джовани Броджи Беркоф і Джулії Ламі містить матеріяли міжнародної конференції, що відбулася в північноіталійському містечку Ґарґняно в листопаді 2004 року. Відкриває її історичний екскурс метра німецької славістики Ганса Роте про внутрішні та зовнішні чинники сприяння та протидії національному самоокресленню українців. Далі Ярослав Ісаєвич аналізує походження ідеології панславізму, специфіку її побутування в російському, польському й українському варіянтах та приклади її сучасного політичного застосування. Олег Ільницький, розмірковуючи над природою схильности західних дослідників зображати Україну як колишню історичну та культурну «Росію», доходить висновку, що спростуванню таких уявлень посприяло би ретельніше вивчення небезсумнівних підвалин самого конструкту «руськости – російськости». Іван-Павло Химка на прикладі середньовічних ікон Страшного суду розмірковує над проблемністю включення культурних артефактів минулого з поліетнічних і поліконфесійних теренів до взаємозаперечних модерних національних наративів. Вольф Москович пропонує свої роздуми щодо специфіки Буковини й тамтешніх міжетнічних взаємин у контексті української історії.

Низка публікацій стосується питань взаємодії релігійних конфесій у різних реґіонах України. Архієпископ Ігор Ісіченко простежує вплив візантійського чинника в українській історії та намагається спростувати антивізантійські уявлення, поширені в сучасному навколорелігійному дискурсі. Джанпаоло Риґоті пропонує огляд джерел, що стосуються україністичних сюжетів, в архівах ватиканської Конґреґації східних церков за 1862–1939 роки; французький дослідник Даніель Толє в єдиній не-англомовній статті збірника описує протистояння християнських церков під час Берестейської унії (1596) та першого поділу Речі Посполитої (1772), а угорський медієвіст Іштван Баан розповідає про долю трьох грецькомовних ієрархів, що волею долі посідали катедру Мукачевської діоцезії наприкінці XVII століття.

Лінґвістичний блок статтей присвячено впливові історичних і соціокультурних умов на розвиток мови в Україні та стратегіям міжмовних узаємодій. Австрійський філолог Міхаель Мозер аналізує оформлення наукової та політичної термінології на західноукраїнських землях в середині ХІХ століття як результат спільних зусиль місцевих інтелектуалів і австрійського уряду. Джованa Сєдіна описує особливості сприйняття світського класичного спадку на українських теренах на матеріялах неолатинської поезії Києво-Могилянської академії XVII–XVIII століть. Московська україністка Оксана Остапчук простежує історичну динаміку мовних запозичень в Україні та сучасне ставлення до них у мовній ідеології, державній політиці й свідомості громадян.

Низка текстів присвячена спробам опису політичних і культурних перспектив України у світлі подій кінця 2004 року. Статті Оксани Пахльовської та Джулії Ламі містять міркування щодо варіянтів установлення нового співвідношення сил у постсовєтському реґіоні та зважують плюси й мінуси доленосного розташування України між Европою та Евразією. Микола Рябчук на прикладі України часів президентства Кучми демонструє джерела сили та слабкости держави, заснованої на шантажуванні. Детальний аналіз політтехнологічних методик, застосованих на виборах 2004 року, подає стаття Ендрю Вілсона. Завершує збірку есей Андрія Портнова «Презентуючи минуле: коментарідо сучасних підручників з історії в Білорусі, Росії та Україні».

Відзначаючи високий редакційний і видавничий рівень збірника, не можу не пошкодувати з приводу того, що до нього не потрапили тексти кількох виступів, зокрема Татьяни Яковлєвої, Ореста Субтельного й Андреа Ґраціозі, а також запис усної дискусії –декілька її учасників, якраз напередодні другого туру президентських виборів в Україні, намагалися спрогнозувати розвиток подій.

А. П.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Ростислав Загорулько ・ Лютий 2018
Число містить публікації, присвячені теперішній ситуації у країнах Східної Европи. Відкривають його...
Володимир Шелухін ・ Січень 2017
Прагнення вибудувати абсолютно раціональну політику в умовах електоральної демократії часто...

Розділи рецензій