Juliane Besters-Dilger (ed.). Ukraine on its Way to Europe. Interim Results of the Orange Revolution

Червень 2010
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
147 переглядів

Frankfurt am Main, Belrin, Bern, Bruxelles, New York, Oxford, Wien: 2009.

Збірку статтей під загальною редакцією Юліане Бестерс-Дильґер присвячено аналізові поступу України в евроінтеґраційній політиці після Помаранчевої революції. У передмові наголошено, передовсім, нормативний концепт европейської інтеґрації України. Тобто йдеться про якісні зміни у державі, як-от дотримання прав і свобод людини, утвердження парламентської демократії, становлення відкритого суспільства, держави добробуту тощо.

Статті дібрано так, щоби продемонструвати зусилля (де вони справді були) нового керівництва, яке, проголосивши пріоритетом інтеґрацію України до Европейського Союзу, одночасно мало б узяти зобов’язання відійти від декларативних заяв та перейти до конкретних і послідовних реформ.

Екскурс в історію України періоду 2005–2008 років розпочинається статтею професора Бонського університету Ґергарда Зимона «Після помаранчевої революції: терниста путь до демократії». Надавши широкий політичний контекст, автор ставить багато запитань, зокрема, про консенсус в українському суспільстві щодо цінностей демократії, ринкової економіки, західного зовнішньополітичного вибору. Запропонована відповідь задає тон усім подальшим статтям: не має жодної альтернативи плюралізму, якщо єдність та незалежність України не стане найпершою справою на порядку денному.

Добірка наукових досліджень, пропонованих далі, охоплює широкий спектр найрізноманітніших аспектів суспільного життя: від конституційної реформи (Інґмар Бредис), політичних партій (Дитер Зеґерт), судової реформи (Вальтер Рехберґер), законодавства, що реґулює діяльність міжнародних акціонерних товариств (Мартин Шавер та Анна Лавренюк), до культурних констант, корупції (Осе Берит Ґрьоделянд), вимірів сучасного українського суспільства (Альоіс Вольдан), олігархії (Гайко Пляйнес), бідности й ґендерних її особливостей (Бетина Гайдинґер), міґраційної політики (Кестрин Цимер), політики історії (Андреас Капелєр), політики у сфері засобів масової інформації (Юліане Бестерс-Дильґер), релігії (Ігор Гордій), захисту культурної спадщини (Рената Пілінґер) тощо.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Василь Кононенко ・ Серпень 2018
Великий масив насамперед польськомовних документів за 1652–1654 роки проливає світло на події в...
Орися Грудка ・ Квітень 2018
У Сатеровому трактуванні сумнів Заходу стосувався самого стрижня сучасної Росії: абсолютного...

Розділи рецензій