Tomasz Kapuśniak. Ukraina jako obszar wpływów międzynarodowych po zimniej wojnie

Грудень 2010
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
219 переглядів

Warszawa; Lublin: Instytut Europy Środkowo-Wschodniej, 2008.

Молодий польський політолог Томаш Капусьняк зробив спробу розглянути останні два десятиріччя української історії в категоріях теорії міжнародних відносин, зокрема поняття впливу. У першому розділі книжки дослідник виклав теоретичне підґрунтя своєї праці, даючи змогу ліпше зрозуміти ту «лінзу», через яку він сприймає предмет свого дослідження.

Після цього автор описує Україну як об’єкт міжнародних відносин, простір дій зовнішніх акторів, – а далі розглядає політику трьох, на його думку, головних суб’єктів впливу на неї: Росії, США та Евросоюзу, а також реакції України на ті чи ті дії її могутніших партнерів. Явно належачи до реалістичної школи у науці про міжнародні відносини, автор не має сумніву, що, попри декларовані рівність членів світової спільноти й відмову від насильства і тиску як засобів досягнення політичної мети, аналіз політики великих (державних і міждержавних) потуг щодо України переконливо показує: в основі стосунків між центрами впливу все ще лежить їхня відносна сила, а основним змістом цих узаємин є жорстке суперництво.

Дослідник не вважає, що власне українські явища та процеси не мають значення для цієї великої гри. Навпаки: саме особливості української економіки, політики, етнічного чи релігійного складу населення роблять цю державу, з одного боку, привабливим об’єктом чужої політики, а з другого – вразливою до впливів із-за кордону. А незнання чи нерозуміння цих особливостей подеколи якраз і заважає суб’єктам впливу повніше використати свої можливості – як це сталося, наприклад, із Росією 2004 року. Проте, певен Капусьняк, майбутнє місце України у світі визначатиметься передусім за її межами.

Дослідження виконане дуже ретельно, автор зібрав надзвичайно багато матеріялу (можливо, в якійсь частині – такого, що прямо не стосується теми монографії: статистика релігійних громад чи детальний аналіз типів техніки українських Збройних сил; через це книжка подекуди виглядає ніби коротка енциклопедія сучасної України, що, очевидно, не було метою дослідника). Оцінки українських подій часом дискусійні – наприклад, часткова згода автора з характеристикою «помаранчевої революції» як змови Кучми із західними потугами, опис політичної ситуації в Україні напередодні парламентських виборів 2006 року як «революційної» чи означення політики путінської адміністрації після 11 вересня 2001 року як «прозахідної». Певні сумніви викликає також і розгляд політики щодо України Европейського Союзу – у поєднанні з майже цілковитою відсутністю розгляду політики окремих членів цієї організації і авторовим визнанням того, що цілісного курсу на українському напрямі ЕС фактично не має.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Ярослава Тимощук ・ Червень 2017
Опитані досить відверті в проговорюванні минулого, однак вони цензурують себе, коли йдеться про...
Інна Булкіна ・ Червень 2017
З одного боку, відлига і так звана «культурна дипломатія», що її західні попередники авторів книжки...

Розділи рецензій