Марія Савчин. Тисяча доріг. Спогади жінки учасниці підпільно-визвольної боротьби під час і після Другої світової війни

Лютий 2018
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
163 переглядів

Київ: Смолоскип, 2017.

«Смолоскип» перевидав спогади підпільниці ОУН-УПА Марії Савчин (псевдо – «Марічка»). Цей твір належить до найяскравіших і літературно найдосконаліших мемуарів про події 1940–1950-х років у Західній Україні. Авторка демонструє літературний талант, спостережливість, увагу до нюансів та критичне мислення. Разом це створює опуклу, багатозначну і, звісно, суб’єктивну картину.

Оповідь Савчин переплітає в собі «велику» і «малу» історії. Бої та підпільна діяльність УПА перетинаються з особистою історією «Марічки». Бачимо її дорослішання, коло спілкування, вступ до ОУН, перехід у підпілля, одруження, боротьбу, арешти і втечі. При цьому авторка час від часу звертається і до буденних, інтимних подробиць, не дуже властивих «героїчному» дискурсові. Скажімо, розповідає про юнацькі закоханості, стосунки з чоловіком, про «більш ніж дружні» симпатії з іншими повстанцями. Або про те, що вона та її чоловік («Орлан» – один із лідерів УПА) не вміли плавати.

Тут є інформація про устрій криївок, що відрізнявся залежно від реґіону; про способи передавання інформації та інші форми зв’язку між повстанцями; про співпрацю з населенням; про бажання перенести боротьбу чи принаймні аґітацію на терени Центральної України (яку оунівці з прикордонної перспективи називали «Сходом»). Є, зрештою, загальні роздуми про стратегії боротьби ОУН-УПА. Ці міркування часто виявляються критичними, надто на адресу проводу повстанців, що перебував поза Україною (це, між іншим, відображає непрості стосунки, які склалися в Савчин із керівниками бандерівського руху після її виїзду на Захід).

Попри це, авторка мемуарів залишилася безумовно відданою загальній концепції діяльности ОУН-УПА та самій організації, принаймні її українській, «польовій» частині. Савчин розуміє боротьбу упівців як тактично програшний, однак перспективний знаковий етап, важливий для того, щоб у майбутньому досягнути незалежности.

Відданість ця виявилась і в тому, що «Марічка» не висловлюється на теми, через які рух ОУН-УПА зазнавав і дотепер зазнає дошкульної критики (зокрема, й внутрішньої, як показує випадок із Миколою Лебедем). Ідеться про міру участи в етнічних чистках, співпрацю з нацистами, іноземними розвідками тощо.

Варто відзначити емоційність і психологізм книжки. Савчин зуміла ефектно передати психологічний стан і відчуття людини в збройному підпіллі, її реакцію на неминучі круті повороти долі в таких умовах. Що ж до перипетій – їх у «Тисячі доріг» вистачило б на десяток пригодницьких романів та фільмів. Із цієї перспективи добре, що нинішнє видання нагадує та наново актуалізує сюжети, пов’язані з ОУН-УПА, сприяючи їхньому осмисленню в різні способи та з різних перспектив. Осмисленню індивідуальному, з максимально мінімізованим ідеологічним тиском – а саме такого типу рефлексіям і сприяють історичні першоджерела, зокрема спогади.

«Тисячу доріг» супроводжує передмова Володимира В’ятровича. Вона, вочевидь, не лише ілюструє дослідницькі й публіцистичні інтереси історика, а й може символічно означувати один із векторів Українського інституту національної пам’яті, що його він очолює, в рік 75-го ювілею УПА. Тут варто іще раз повторити, що оприлюднення першоджерел і документів доби є одним із найкращих способів відзначення таких дат.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Редакція Критики ・ Серпень 2018
Спогади історика Ярослава Федорука «На перехресті століть» сфокусовано на постаті львівського...
Ростислав Загорулько ・ Червень 2017
Упорядниця Раїса Мовчан вбачає у збірнику «своєрідне продовження вже закріпленої нашими класиками...

Розділи рецензій