Ґергард Ґнавк, Броніслав Ґеремек, Оля Гнатюк. Tygodnik powszechny. 2002, № 30

Липень 2002
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
103 переглядів

Один із найавторитетніших польських часописів «Тиґоднік повшехни» опублікував наприкінці липня відразу чотири матеріали, присвячені сучасній Україні. В одному з них – розлогому нарисі під назвою «Божевільна ідея Вячеслава Брюховецького» – знаний польський публіцист (і член редколеґії часопису «Критика») Боґумила Бердиховська розповідає про нелегке становлення університету Києво-Могилянська академія та його нинішні проблеми; в іншому – кореспондент німецької газети «Die Welt» у Варшаві Ґергард Ґнавк ділиться враженнями про відвідини України й докладніше ознайомлення з церковно-релігійними проблемами. Назва його статті («Революції не буде?») відбиває загалом скептичне ставлення автора до указу українського президента про повернення релігійним громадам церковного майна та споруд, сконфіскованих більшовиками. Аналізуючи ситуацію в Україні, німецький журналіст схиляється до висновку, що «революційний» указ є, скоріш за все, лише виявом передвиборчого популізму української влади, не схильної насправді ні до і яких серйозних змін у своїй посткомуністичній вотчині. За всієї своєї фахової об’єктивности, Ґергард Ґнавк не може стриматися від іронічного цитування згаданого указу, згідно з яким міністерство освіти повинно підготувати пропозиції щодо того, як спільно з церквами та релігійними організаціями «включити духовно-моральні [так в ориґіналі. – Примітка Ґ.Ґ.] цінності у виховний процес», а засоби масової інформації повинні докладно все це висвітлювати. Західній людині справді важко собі уявити нормального президента у нормальній країні, який би давав подібні «укази» мас-медіям, та ще й послуговувався при тому такою кондовою совєтською новомовою 50-х років минулого століття.

Дещо веселіший аспект українського сьогодення висвітлює на сусідній сторінці непойменований автор, рецензуючи нову, вже п’яту за ліком, польськомовну книжку Юрія Андруховича «Ostatnie terytorium. Eseje o Ukrainie» (Wydawnictwo Czarne, 2002). Рецензент доволі докладно з’ясовує контекст формування нової української літератури, в якій Андруховичу, поза сумнівом, належить одне з провідних місць, і захоплено, зі смачними цитатами, коментує основні мотиви його есеїстики. Втім, в одному місці рецензент таки передає куті меду, описуючи, як український автор у пуерториканській кав’ярні в Нью-Йорку тріюмфально прочитав «вірш Шевченка (sіс) про козака Ямайку». Зрештою, це лише парадоксальним чином підтверджує висновок самого Андруховича, що «Шевченко є ОК» і що він справді «вічно стоїть над нами», – не лише у богемному пуерториканському клубі, а й у редакції поважного католицького тижневика.

«Тигоднік повшехни» публікує також «Відкритого листа до українців та поляків доброї волі стосовно “Цвинтаря Орлят”». Засуджуючи націоналістичну істерію з приводу відновлення польського воєнного меморіалу на Личаківському цвинтарі, що її намагаються розпалити ворожі польсько-українському діялогові сили по обидва боки кордону, автори листа закликають як своїх співвітчизників, так і українців до розважливости, стриманости й пошуку взаємоприйнятних компромісів у делікатній справі історичного примирення. Не сміємо занапастити велетенських зусиль наших попередників – людей науки, культури, політики, які працювали на польсько-українське порозуміння, – стверджують провідні польські інтелектуали, серед яких – славетні кінорежисери Анджей Вайда та Кшиштоф Занусі, колишній прем’єр-міністр Польщі Тадеуш Мазовецький, колишній міністр закордонних справ Броніслав Ґеремек, один із лідерів колишньої «Солідарности» Яцек Куронь, а також, додамо, автори «Критики» Єжи Помяновський, Оля Гнатюк, Кшиштоф Чижевський, Боґумила Бердиховська, Анджей Стасюк.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Ростислав Загорулько ・ Квітень 2019
Число присвячено пам’яті російського історика, правозахисника і громадського діяча, голови...
Олег Коцарев ・ Лютий 2018
Беззаперечним центральним матеріялом випуску є фраґмент книжки спогадів письменника, критика,...

Розділи рецензій