І. В. Лімборський. Творчість Івана Котляревського

Вересень 2010
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
12
1767 переглядів

Авторська індивідуальність. Європейські паралелі. Порівняльна поетика.
Черкаси: Брама-Україна, 2010.

В центрі уваги Ігоря Лімборського опинилися питання, досі досліджені мало: попри статус «зачинателя нової української літератури», що його Іван Котляревський мав у совєтському каноні, вивчення европейського контексту творчости письменника провадилося мляво. Втім, радше саме через цю канонізованість спадщини, жорстко вмонтованої у чорно-білий іконостас, компаративні студії виявилися тоді не на часі – актуальнішою була потреба відшукати в «Енеїді» елементи реалізму.

Дослідник віднаходить істотні типологічні паралелі з творчістю Котляревського в західноевропейських літературах (хоча тут йому не вдалось уникнути певної риторичности). Окрім того, привертають увагу певні новації та перепрочитання. Лімборський переконливо спростовує мандрівну тезу Ієремії Айзенштока про риси сентименталізму в «Енеїді». Водночас автор дивує, коли із застосуванням арсеналу сучасної літературознавчої науки полемізує з совєтським підручником Петра Хропка і подібною літературою, – навряд чи такі вправи нині можуть принести якусь користь.

Виразно окреслено зв’язки творчости Котляревського із давньою літературою, зокрема ідеями Григорія Сковороди, хоча, ясна річ, проблему ще зовсім не вичерпано. Навіть, здавалося б, добре вивчені співвідношення «Енеїди» з европейською традицією травестійної поеми Лімборський описує із залученням малознаного матеріялу, вияскравлюючи специфіку українського твору.

Певні застереження викликає стильовий аналіз. Скажімо, спроба відшукати в «Наталці Полтавці» ознаки рококо виглядають як мимовільне перебільшення. Так само іноді в результаті літературознавчого аналізу той чи той твір Котляревського перетворюється на суміш різноманітних стилів (див. с. 79), позбавлену ознак художнього цілого.

Загалом монографія Лімборського суттєво наближає до розуміння не тільки вітчизняних джерел творчости Котляревського, а також її контактних і типологічних зв’язків зі світовим письменством.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Катерина Девдера ・ Березень 2017
Знаний німецький письменник Алоїз Принц є автором низки життєписів, зокрема Германа Гесе, Франца...
Ганна Протасова ・ Серпень 2016
У книжці зібрано літературно-критичні та есеїстичні нариси Миколи Рябчука, більшість із яких...

Розділи рецензій