Юрій Андрухович. Тут похований Фантомас

Травень 2015
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
211 переглядів

Брустури: Дискурсус, 2015.

Книжка складається з колонок Юрія Андруховича, написаних для сайту «Телевізійної служби новин». Інакше кажучи — ТСН-ок, як означено цей жанр у підзаголовку. Зібрані разом, ці коротенькі твори на межі журналістики, есеїстики та малої прози охоплюють період від 2010 по 2014 рік, тобто від приходу до влади Віктора Януковича до революції та війни на сході України. Андрухович при цьому не зосереджується безпосередньо на політичних подіях і перипетіях цієї наддраматичної «п’ятирічки». Автор орієнтується переважно на сюжети і випадки, які можна зарахувати до побутової, буденної історії. Приміром, це подорожні зустрічі з українськими заробітчанками в Італії, які повертаються в Україну на декілька днів, щоб дешево полікувати зуби та переглянути російські телесеріяли; вигук «Тут похований Фантомас!» дитини, яка побачила могилу з фотографією лисого діда, у далеких 1960-х під час феноменальної популярности французьких комедій про Фантомаса; враження від перебування в тому чи тому місці; побутові шкіци про пограбування, маршрутки тощо.

Правда, що ближче до фіналу книжки, то частіше Андрухович змушений зосереджуватися на суто політичних подіях: Майдан, Крим, війна… Зрештою, майже в усіх текстах з’являється (завуальовано чи буквально) одна з головних тем — пострадянська спадщина України, постколоніяльні особливості українсько-російських стосунків, анатомія диктатури, парадокси мультикультурних сполучень тощо. Цікаво, що серед таких наскрізних тем є й, до прикладу, алкоголь.

В основі Андруховичевих ТСН-ок лежать здебільшого дотепи, асоціяції та зіставлення. Це споріднює їх навіть із деякими віршами з книжки «Пісні для Мертвого Півня». Звичайно, рівень цих дотепів, асоціяцій і зіставлень від тексту до тексту різний.

Цілком можливо, що книжка стане розчаруванням для тих, хто вже тривалий час очікує від Андруховича суто художніх творів. Проте видання є пам’ятником української поточної публіцистики буремної першої половини 2010‑х років, тієї її плинної, минущої частини, яка з’являлася в мережі, щоб невдовзі бути похованою під завалами наступних текстів.

Розділ: 

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Олег Коцарев ・ Березень 2017
Cпогади про 1917–1918 роки останнього гетьмана України Павла Скоропадського перевидано в такий...
Світлана Ославська ・ Березень 2016
До збірника статтей Анатолія Дністрового ввійшли тексти, написані у 2007–2015 роках. Автора...

Розділи рецензій