Бажаєте підтримати нас у цей складний час? Передплатіть онлайн-доступ до усіх матеріялів нашого сайту, або складіть посильну пожертву тут. Зберігаймо спокій і тримаймо фронт інтелектуального захисту України!

Юрій Андрухович

Тут похований Фантомас

Оглядає: Олег Коцарев

квітень 2015 Опубліковано у часописі «Критика», Рік XIX, число 3–4 (209–210)

Книжка складається з колонок Юрія Андруховича, написаних для сайту «Телевізійної служби новин». Інакше кажучи — ТСН-ок, як означено цей жанр у підзаголовку. Зібрані разом, ці коротенькі твори на межі журналістики, есеїстики та малої прози охоплюють період від 2010 по 2014 рік, тобто від приходу до влади Віктора Януковича до революції та війни на сході України. Андрухович при цьому не зосереджується безпосередньо на політичних подіях і перипетіях цієї наддраматичної «п’ятирічки». Автор орієнтується переважно на сюжети і випадки, які можна зарахувати до побутової, буденної історії. Приміром, це подорожні зустрічі з українськими заробітчанками в Італії, які повертаються в Україну на декілька днів, щоб дешево полікувати зуби та переглянути російські телесеріяли; вигук «Тут похований Фантомас!» дитини, яка побачила могилу з фотографією лисого діда, у далеких 1960-х під час феноменальної популярности французьких комедій про Фантомаса; враження від перебування в тому чи тому місці; побутові шкіци про пограбування, маршрутки тощо.

Правда, що ближче до фіналу книжки, то частіше Андрухович змушений зосереджуватися на суто політичних подіях: Майдан, Крим, війна… Зрештою, майже в усіх текстах з’являється (завуальовано чи буквально) одна з головних тем — пострадянська спадщина України, постколоніяльні особливості українсько-російських стосунків, анатомія диктатури, парадокси мультикультурних сполучень тощо. Цікаво, що серед таких наскрізних тем є й, до прикладу, алкоголь.

В основі Андруховичевих ТСН-ок лежать здебільшого дотепи, асоціяції та зіставлення. Це споріднює їх навіть із деякими віршами з книжки «Пісні для Мертвого Півня». Звичайно, рівень цих дотепів, асоціяцій і зіставлень від тексту до тексту різний.

Цілком можливо, що книжка стане розчаруванням для тих, хто вже тривалий час очікує від Андруховича суто художніх творів. Проте видання є пам’ятником української поточної публіцистики буремної першої половини 2010‑х років, тієї її плинної, минущої частини, яка з’являлася в мережі, щоб невдовзі бути похованою під завалами наступних текстів.

Про автора

Олег Коцарев

Поет, прозаїк, журналіст

Київ

письменник, есеїст, журналіст, критик, перекладач; працює у видавництві «Смолоскип». Досліджує літературу, історію та культуру ХХ століття, зокрема, український літературний аванґард. Упорядкував разо...

Читати далі

Розділ:

Есеїстика

Долучіться до дискусії!

user