Олена Стрельник. Турбота як робота: материнство у фокусі соціології. Монографія

Грудень 2017
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
158 переглядів

288 с., бібл., іл. ISBN 978–966–8978–96–8.
Київ: Критика, 2017.

Чому для сучасних матерів, які поєднують оплачувану працю і турботу про дітей, нестача часу стала нагальною проблемою? Це головне запитання, яке Олена Стрельник ставить на початку монографії, одразу розщеплюючи його на декілька інших: що означає бути матір’ю в сучасній Україні? за яких соціяльних обставин матері здійснюють повсякденне піклування про дітей? завдяки яким ресурсам матері поєднують оплачувану та репродуктивну працю? як вони організовують щоденну турботу про дітей у часі і просторі?

Соціологічну концепцію материнства Олени Стрельник зіперто на деконструкції дихотомії приватного і публічного, спрямовано на дослідження материнських практик у контексті взаємодії аґентів і структур, мікро- і макрорівнів суспільства: державної політики, ринку праці, сімейної взаємодії. У чотирьох розділах монографії розглянуто теоретичні аспекти проблеми материнства, питання про материнство і соціяльні зміни, макроструктурні обставини практик материнства в сучасній Україні і материнські практики поєднання оплачуваної праці та піклування про дітей. Авторка наголошує три головні суперечності, з якими стикаються сучасні батьки. По-перше, суперечність між активним залученням батьків у сферу зайнятости і вимогами ринку праці, що неабияк актуалізують життєвий успіх, з одного боку, та поширенням «інтенсивного», дитиноцентричного материнства, з іншого. По-друге, суперечність між підвищенням суспільного і державного запиту на відповідальне батьківство та слабкістю його інституційного забезпечення, а також публічною невидимістю репродуктивної праці. По-третє, суперечність між пануванням есенціялістського та натуралістичного погляду на турботу як «природну жіночу роль» і потребою ґендерної рівности.

В окремих розділах дослідження докладно проаналізовано механізми реґулювання батьківських практик на рівні медичного обслуговування, телевізійних програм (зокрема «Школи доктора Комаровського»). Авторка розглядає роль феміністських студій в актуалізації теми материнства, порівнюючи їх з укоріненими патріярхатними практиками, досліджує, як саме на сучасне батьківство вплинули трансформації інституту шлюбу, зміни у ставленні до бездітности, відтермінованого народження дитини, ринку репродуктивних технологій, проблеми безпліддя.

Окрему увагу дослідниця приділяє державній політиці щодо материнства в Україні, зіставляючи її із різними европейськими моделями: соціяльно-демократичною (скандинавські країни), консервативною (Німеччина), ліберальною (Велика Британія). Вона відзначає, що держави Евросоюзу запроваджують нові інструменти сімейної політики, надважливим складником якої є збалансування зайнятости й батьківства. До механізмів, здатних це забезпечити, а також подолати бідність дітних родин, авторка відносить скорочення для жінок тривалости відпустки з догляду за дитиною й одночасне впровадження «бaтьківської відпустки» і для матерів, і для татів; розвиток мережі державних і приватних послуг догляду, освіти й виховання дітей; створення робочих місць, дружніх до сім’ї, з гнучким режимом праці, дитячими кімнатами тощо, формування суспільного дискурсу щодо татівської ролі у піклуванні про дітей.

Монографію, підготовану на базі факультету соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка за підтримки Представництва Фонду імені Гайнриха Беля в Україні, адресовано фахівчиням і фахівцям із соціології сім’ї, демографії, соціяльної політики та ґендерних студій, викладач(к)ам і студент(к)ам вишів, а також усім, хто цікавиться темами материнства і турботи про дітей, ґендерною проблематикою. Дослідження має на меті не тільки посприяти науковому опрацюванню цих тем, а й актуалізувати їх як важливі суспільні питання.

Книжка містить предметний покажчик, ілюстрації, численні таблиці та діяграми, що в них, зокрема, унаочнено результати авторчиних емпіричних досліджень.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Юлія Ємець-Доброносова ・ Листопад 2017
На думку Ґергарта Баума, після 11 вересня 2001 року ми поступово стаємо свідками і водночас...
Яна Примаченко ・ Квітень 2017
Книжку видано до сімдесят п’ятих роковин трагедії. Безперечно, потрібна і вчасна, вона означила...

Розділи рецензій