Geoffrey Hosking. Trust: a History

Травень 2015
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
237 переглядів

Oxford: Oxford University Press, 2014.

Темою книжки британського історика Джефрі Госкінґа є довіра і недовіра в їх соціяльному вимірі. Пояснюючи методологію свого дослідження, автор дистанціюється від «генеалогії влади» Мішеля Фуко та «насиченого опису» Кліфорда Ґірца. Фуко вдалося дослідити важливі аспекти соціяльної системи, а його поняття «генеалогії» та постструктуралістська методологія мають суттєве значення для соціології, філософії, історії. Однак, на думку Госкінґа, зосереджуючи увагу на владі, Фуко «викривлює» історичні дослідження. Автор книжки пропонує замінити «генеалогію влади» генеалогією довіри.

Помилкою методології «насиченого опису» Ґірца визначено інтерпретацію соціяльної поведінки як тексту. Такий підхід, згідно з Госкінґом, придатний для інтерпретації повторюваних дій, однак він не дає можливости зрозуміти, як люди ухвалюють рішення і діють у специфічних соціяльних умовах. Загальна мета дослідження Джефрі Госкінґа – провести історичне вивчення довіри. При цьому він не лише зосереджується на слові та його значеннях у різні історичні періоди, але й прагне визначити семантичне поле понять, які співвідносяться з довірою, а також соціяльний контекст і різноманітні способи, за допомогою яких різні спільноти намагалися творити і підтримувати солідарність. На відміну від багатьох теоретиків, які досліджують подібні проблеми, Госкінґ звертає увагу не лише на усвідомлену, відрефлектовану довіру, але й на довіру неусвідомлену, стверджуючи, що вона є невидимою соціяльною граматикою, що пронизує наші суспільства.

Перший розділ, у якому Госкінґ аналізує радянське суспільство часів сталінізму, присвячено історії недовіри. Цей період демонструє стрімке поширення недовіри, яка захоплює публічну сферу. Сталіна зображено як ідеальне уособлення системи: «обережний, гнучкий, спостережливий, пильний, мстивий, безжальний – він віртуозний керівник суспільства, в якому процвітає недовіра». Другий розділ «Кокосова пальма. Злети і падіння довіри» присвячено визначенню довіри і недовіри. Чому в назві з’явилася «кокосова пальма»? Джефрі Госкінґ згадує слова одного індійського політика, які дуже добре характеризують «злети і падіння» довіри: «Довіра росте зі швидкістю кокосової пальми, а падає зі швидкістю кокосового горіха». Автор виокремлює три аспекти слова «довіра»: почуття (довіру пов’язано з почуттям захищености), позиція (довіру пов’язано з позицією, яку люди займають щодо інших людей та соціяльних інституцій) і ставлення (довіра проявляється як ставлення до інших). Окрім того, у цій частині книжки проаналізовано два основні підходи до розуміння довіри в її соціяльному вимірі. Перший підхід репрезентовано функціоналізмом (Ніклас Луман) і теорією раціонального вибору (Расел Гардин). Довіра розуміється як функція відношення до складности світу. Такий підхід прагне зрозуміти раціональні основи довіри. Другий підхід є нормативістським, і його представлено комунітаризмом та екзистенціялізмом. Розуміння довіри тут представлено тезою: люди виявляють довіру, оскільки вони хотіли б, аби інші виявляли довіру до них. Довіра тут набуває морального сенсу. Сам Госкінґ переконаний, що не слід обмежуватися одним із цих підходів, а треба шукати основи соціяльної довіри в фундаментальних структурах людського буття. Тому він прагне використовувати і функціональне пояснення, і екзистенційне.

Як символічні системи, що проявляють довіру, визначено релігію (третій розділ) та гроші (четвертий розділ). Релігію розглянуто як соціяльний феномен, що виконує низку функцій формування довіри: епістемічну (дає надійне знання про світ); екзистенційну (впливає на формування ідентичности); афективну (пов’язану з проявом емоцій); соціяльну і культурну (підтримує соціяльні та культурні інституції). Автор шукає відповідь на питання: гроші – це творець чи руйнівник довіри? З одного боку, вони сприяють довірі, оскільки опосередковують відносини, пов’язані з обміном послугами й товарами. Але Госкінґ зауважує, що сучасність часто демонструє неґативний вплив грошей на соціюм, оскільки грошові відносини починають домінувати, фактично «колонізуючи» ті сфери соціяльного життя, яких раніше не було включено в ринкові відносини.

У п’ятому і сьомому розділах автор звертається до проблеми довіри в контексті формування націй та функціонування національної держави. Дослідження цього аспекту довіри виводить його на низку проблем, пов’язаних із національною мовою та здійсненням соціяльної комунікації, формуванням правових систем і забезпеченням леґітимности, творенням і сучасним станом національної держави.

Шостий та восьмий розділи також можна об’єднати однією темою – стан довіри в сучасному світі, а також висновки для сьогодення, що їх можемо зробити із вивчення довіри. Госкінґ переконує, що сучасність часто породжує неконтрольовану недовіру, яка стає основою тероризму, війн і геноцидів. А тому слід пам’ятати, що вибудовування соціяльних відносин, ґрунтованих на довірі, є необхідною передумовою для безпеки та запобігання війні всіх проти всіх.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Юлія Ємець-Доброносова ・ Лютий 2018
Внесок Лєрша передусім є внеском у розвиток міждисциплінарних підходів. «Структура особи» не дає...
Віктор Іщенко ・ Квітень 2017
Нову книжку філософа Тараса Лютого присвячено Фридрихові Ніцше. Це перше такого масштабу українське...

Розділи рецензій