Юрій Шаповал. Торкнутись історії

Жовтень 2013
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
270 переглядів

Київ: Парламентське видавництво; Дніпропетровськ: Ліра, 2013.

Нову книжку Юрія Шаповала склали його вже переважно опубліковані раніше есеї, газетні дописи та інтерв’ю, присвячені окремим темам і постатям історії України ХХ століття.

В першій із чотирьох частин книжки, найбільшій за обсягом (близько двох третин тексту), зібрано нариси головно з біографічними сюжетами: оповіді про Сергія Єфремова, Володимира Винниченка, Миколу Хвильового, Олександра Шумського, Миколу Скрипника, деяких діячів новішого часу – Алєксандра Солженіцина, Петра Григоренка, Василя Стуса. Серед текстів, присвячених окремим історичним подіям, – есей про трагедію Бабиного яру; спільне з Вадимом Золотарьовим дослідження про працю євреїв в органах ҐПУ/НКВД УСРР 1920–1930-х років (докладне спростування поширеного у націоналістичному середовищі міту про єврейський характер совєтських каральних органів); короткі публіцистичні тексти про УПА, події в Угорщині 1956 року, ҐКЧП.

У другому розділі представлено спостереження щодо політики пам’яті в інших країнах – Німеччині, Росії, Франції та Польщі. Найцікавішими тут видаються нотатки про роботу спільної російсько-української комісії істориків та про дискусії, що виникали на московському круглому столі «Голод на Україні та в інших республіках СРСР 1932–1933 рр.».

Наступний розділ склали авторові інтерв’ю різним газетам та радіостанціям і відповіді на запропоновані від них опитування (одне з них від «Критики», надруковане в ч. 11–12 за 2010 рік, кілька інших від газети «День»). Тут ідеться найбільше про сучасну політику, зокрема політику пам’яті. Завершує книжку добірка рецензій на книжки колеґ-істориків.

Серед чеснот книжки – наявність покажчика (що для публіцистичних видань, на жаль, не є правилом) та чимала кількість ілюстрацій, із яких багато підібрано спеціяльно для неї, в першодруках їх не було. На карб виданню можна поставити брак покликань на оті першодруки, а також окремі недогляди, як-от згадку на с. 192 про 80-річне членство Лазаря Кагановича у більшовицькій/комуністичній партії, з якої його насправді виключили 1961 року після 50-річного членства.

Категорiї: 

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Світлана Ославська ・ Червень 2018
У 300-сторінковому інтерв’ю співрозмовники торкаються різних аспектів української реальности:...
Ярослава Тимощук ・ Червень 2017
Оповідачка дискутує з героями, коли в їхніх версіях подій з’являються розбіжності. У...

Розділи рецензій