Олег Гордуновський, Олександр Гуржій, Олександр Реєнт. Торгівля в Південній Україні: організація товарообігу та людський потенціал (кінець XVIII – початок XX ст.)

Червень 2018
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
132 переглядів

Київ: Інститут історії України НАН України, 2017.

Праця стосується торгівлі в Південному реґіоні України періоду Нової історії, коли на українських землях у складі Російської імперії відбувалися модернізаційні процеси, які в історіографії мають назву «наздоганяюча модернізація». Автори розглянули тенденції торгівлі на території Катеринославської, Таврійської та Херсонської ґуберній.

Монографія має п’ять розділів. У першому висвітлено загальні тенденції розвитку української торгівлі, визначено найголовніші осередки (Херсон, Єлисаветград, Павловськ, Вознесенськ, Нікополь, Балта, Одеса, Миколаїв, Каховка тощо) та реверсні особливості. Зазначено, що південні портові міста Одеса, Херсон та Миколаїв завдяки експортно-імпортному статусу набули загальноімперського значення. У другому розділі увагу приділено питанням поміщицьких та селянських господарств, продукція яких забезпечувала основні статті торгівлі. Поштовх у розвитку торгівлі надавали господарства поміщиків-іноземців, які впроваджували новітні на той час технології в сільському господарстві та заводському виробництві. Натомість левова частка селянських господарств ледве забезпечувала себе, і лише незначна кількість товару, який вони виробляли, могла йти на місцевий ринок.

Третій розділ присвячено логістиці. Головними перевізниками товарів до середини XIX століття були українські чумаки. Автори оцінюють чумацтво як феноменальне національне явище, яке з промислу перетворилося на спеціялізований вид перевезень товарів із північно-східних реґіонів країни до південних. Торгівля сіллю мала стратегічне значення. Конкуренцію чумацтву склала залізниця, яка стала головною причиною його занепаду.

Наступний розділ висвітлює роль купців та міщан у торгівлі. За висновками авторів, перші стали флаґманом модерного товарообігу і головним рушієм сучасних торгових операцій в імперії. Найяскравішими постатями в купецькому середовищі, на думку авторів, були Іван Маркович Рубо, Микола Миколайович Шипов, Кіндрат Михайлович Яхненко. Останній розділ кидає світло на інші групи торгового люду, які займалися посередницькою торгівлею, що була найрозвиненіша в селах та селищах зі слабкою інфраструктурою.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Василь Кононенко ・ Серпень 2018
Великий масив насамперед польськомовних документів за 1652–1654 роки проливає світло на події в...
Оксана Булгакова ・ Квітень 2018
Монографію присвячено святам і дозвіллю українців, які з різних обставин у роки Другої світової...

Розділи рецензій