Андрій Баумейстер. Тома Аквінський: вступ до мислення. Бог, буття і пізнання

Жовтень 2014
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
296 переглядів

Київ: Дух і Літера, 2012.

Книжку Андрія Баумейстера можна сприймати і як монографію, і як навчальний посібник, що вводить читачів і читачок у коло філософських ідей Аквіната. При цьому таке сприйняття книжки не містить двозначности, бо навіть якщо прив’язувати це дослідження до академічного курсу, його, безсумнівно, відповідно до західної традиції, маємо називати монографічним, адже тут ґрунтовно проаналізовано постать Томи Аквінського та його філософію, а також презентовано ориґінальну авторську концепцію її розуміння. Про книжку як навчальний посібник пише в передмові науковий редактор Олег Хома, розглядаючи працю Андрія Баумейстера в контексті сучасного становища української історії філософії. Вона ж, на думку Хоми, має декілька «пострадянських» вад: скажімо, зорієнтованість лише на «внутрішній ринок», «загальний» характер університетської освіти, брак осередків неформальних фахових дискусій тощо. Щоби подолати ці вади, слід повернутися до класичних жанрових вимог, що передбачають, зокрема, роботу з першоджерелами, критичний огляд попередніх, а також наявність власної новаторської концепції. Саме це, як переконує Олег Хома, можна знайти в книжці Андрія Баумейстера.

У передньому слові автор пише, що його розвідка — це вступ до осмислення творчости середньовічного філософа, тобто лише перший крок і своєрідна передумова його майбутніх праць, які він планує написати і в яких філософію Аквіната буде розглянуто на широкому тлі сучасних дискусій. Баумейстер зауважує, що сам постає в ролі не лише автора, а й перекладача і коментатора, і, головне, при цьому презентує власну позицію в контексті актуальних філософських дискусій щодо спадщини Томи Аквінського. Тож книжка буде цікава не лише тим, хто щойно починає вивчати філософію Аквіната, а й тим, хто досліджує творчість цього мислителя, адже вони можуть звернути увагу на інтерпретаційні та дискусійні аспекти викладу.

Книжка містить чотири частини. У першій автор звертається до історико-філософської реконструкції філософської особистости святого Томи, викладу його біографії та стилю філософування. Прагнучи дати відповіді на запитання «Ким був святий Тома?», «Як працював святий Тома?», звертаючись до описів зовнішности й характеру, Баумейстер пропонує читачеві цілісний образ цього мислителя. Окрім того, тут детально проаналізовано стан і перспективи досліджень філософії Аквіната від ранніх томістів до найважливіших праць минулого століття.

У другій частині автор розглядає теологію Томи Аквінського, уточнюючи, що його цікавить не теологія як така, а теологія в контексті розвитку европейської раціональности. Головне завдання, яке він ставить перед собою, — це простежити вплив теології на філософію. У цій частині Баумейстер розглядає чинники, що вплинули на формування нової концепції теології в працях Аквіната, особливості методології, а також аналізує sacra doctrina (священну доктрину) в одній із найважливіших праць середньовічного філософа — «Сумі теології». Окремо автор присвячує увагу актуальним контекстам теології Аквіната.

Третя частина стосується проблеми буття в філософії Томи Аквінського. Автор наголошує, що в історію філософії Аквінат увійшов як мислитель Буття, тож цілком слушно пройти з ним цей шлях. На початку читачів запрошують пройти шляхом до Буття як такого, що веде до розгляду метафізики в системі теоретичних наук і розуміння Першопринципу. Далі шлях провадить до нової теорії буття в працях Томи Аквінського, де нас чекають пояснення понять, за допомогою яких Тома описує суще.

Останню частину присвячено проблемам пізнання в філософії Аквіната. Тут викладено засадничі принципи томістичної теорії пізнання, а також дискусійні моменти, що їх вона породжує. Зокрема, Баумейстер прагне відповісти на такі запитання: чи був Аквінат раціоналістом? Чи він був реалістом? Як можна, згідно з Томою, пізнавати сутність Бога?

У післямові автор зауважує, що святий Тома був справжнім паломником істини, адже перебував на шляху до неї, здійснював перехід, виходив за межі звичного та усталеного. Саме тому його інтелектуальний і духовний досвід можуть бути повчальними і для нас. А завершує видання невелика рецензія Юрія Чорноморця. У ній наголошено позитивні риси стилю Андрія Баумейстера, що проявилися у викладі філософських ідей Аквіната: енциклопедичність, прагнення подати повну картину, творення актуального мислення, бажання представити томізм як філософське мислення на межі можливостей розуму.

Розділ: 
Категорiї: 

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Юлія Ємець-Доброносова ・ Червень 2018
Арістова розглядає чимало тем: форми релігійної девіяції, релігійні почуття, девіянтну мотивацію і...
Юлія Ємець-Доброносова ・ Лютий 2018
Внесок Лєрша передусім є внеском у розвиток міждисциплінарних підходів. «Структура особи» не дає...

Розділи рецензій