Артем Чех. Точка нуль

Березень 2019
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
91 переглядів

Харків: Vivat, 2017.

«Точка нуль» — одна з низки книжок-щоденників, спогадів і художніх текстів про АТО, авторами яких є військові, волонтери, медики, капелани й навіть полонені. У нотатках-нарисах, або ж, за означенням видавництва, есеях, Артем Чех описує своє перебування у Збройних силах України солдатом п’ятої черги мобілізації. Книжка отримала премію «ЛітАкцент року — 2017» в номінації «Есеїстика й художній репортаж».

Короткі, три- й чотиристорінкові тексти охоплюють десять місяців. Спершу, в розділі «Нові сни», Чех розповідає про приготування до передової. Відправною точкою є Святошинський військкомат, а далі — полігон під Рівним, Гайсин, південь України. Другу, більшу частину книжки «Осінь, зима і знову весна» присвячено перебуванню «на нулі», тобто на передовій під Попасною.

Це лаконічні й стримані тексти. Окремі з них починалися як дописи в соцмережах, і лише потім їх було доопрацьовано для книжки. Інші автор не міг чи не хотів оприлюднювати, перебуваючи в армії. Це проза письменника, який, за власним зізнанням, у романі «Війна і мир» пропускав розділи про війну. Відповідно, героїчний чи бойовий виміри війни його не цікавлять. «Ми бачимо цю війну такою, яка вона є. І себе бачимо такими, якими ми є», — автор уважний до психології людей на війні та до побуту, в якому добре помітно хвороби та сильні сторони українського суспільства.

Герой есеїв — мешканець столиці, представник креативного класу та людина інтелектуальної праці, часто іронічний до себе й стилю життя свого оточення в Києві. Артем Чех аналізує своє життя до мобілізації та перебування в армії: спостерігає, як втягується в систему, стає жорсткішим. І, попри все, залишається чужинцем серед «простих хлопців» і «здебільшого натрапляє на спротив, класову недовіру, зщулений погляд». Та згодом навіть такий герой, який мовчить і спостерігає, стає своїм і все частіше чує: «Пиши, Чех». Адже він є тим, хто здатний розповісти ширшому колу осіб про біль і бруд, про щирість і втому, про все те, що неможливо висловити, бо «як це все поєднати, і як з усім цим жити, і як жити без усього цього?». Йому довіряють відповідальну місію: пиши.

«Усе спрощується на добовому чергуванні» — перебування «на нулі» якоїсь миті стає для Чеха «нулем» думок, відчуттів і навіть очищенням, коли й говорити не обов’язково. Перебування «на нулі» — це тут і тепер, але водночас — втеча думками до минулого чи майбутнього, до іншого життя — комфортного, зрозумілого й контрольованого. Та минає осінь, настає зима, і автор віднаходить способи контролювати й часом абсурдну реальність передової: розпорядок дня, самодисципліну. Чех зіставляє цей стан із настроєм погонича верблюдів у пустелі: «тиха небезпека, дальня дорога, повний самоконтроль».

Це виважена книжка, написана з добрим літературним чуттям. Автор оприявнює свої літературні орієнтири, згадуючи Бабеля і Шаламова, Довлатова і Чехова та інших. Не цурається й алюзій на популярну культуру, як-от на Джорджа Мартина. Тексти Артема Чеха тамують спрагу знати про реальність війни, та водночас, що далі заглиблюєшся у них, то сильніше ту спрагу відчуваєш.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Схожі рецензії

Дмитро Шевчук ・ Березень 2019
Обкладинка книжки Артема Чапая асоціюється з путівником Україною. Але відразу насторожують дві речі...
Олег Коцарев ・ Березень 2019
Тон цього строкатого числа задає інтерв’ю з письменником Валерієм Шевчуком. Розмова має шанси стати...

Розділи рецензій