Ігор Костецький. Тобі належить цілий світ. Вибрані твори

Серпень 2005
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
505 переглядів

Київ: Критика, 2005.

«Глузд фотомонтажу в тому, що він зіставляє емпіричні, сенсуалістичні, чи як ще назвати, відбитки з об’єкта у комбінаціях, де одне витяте підбудовує друге витяте, і з взаємодії, як здавалось, неможливих до зіставлення відтинків виростає можливість по-новому спізнати якраз сутність об’єкта...». Слова Ігоря Костецького (який залюбки звертався до «фотомонтажних» технік у літературі й видавничій діяльності) спонукали упорядника книги Марка Роберта Стеха скласти своєрідний «колаж» із прозових творів, драми, есеїв, фраґментів інтерв’ю та автобіографічних записів визначного українського письменника-аванґардиста з метою «по-новому спізнати сутність» цього мистецького явища та по змозі найусебічніше представити в одному томі як мистецьку персону Костецького, так і плоть-дух його багатогранної літературної творчости.

Костецький народився (як Ігор Мерзляков) 1913 року в Києві; помер (як Eaghor G. Kostetzky) 1983 року в селі Швайкгаймі неподалік Штутґарта в Німеччині. Провів дитинство і юність на Волині й у Вінниці, у «мішаному українсько-російсько-польському середовищі»; здобував освіту в Києві, Лєнінграді й Москві; працював у театрі на Уралі. Вивезений 1942 року на примусові роботи до Німеччини, Костецький (за літературне ім’я він узяв дівоче прізвище матері) став одним із засновників і чільних теоретиків Мистецького Українського Руху та чи не найяскравішим українським «модерністичним» письменником покоління. Автор оповідань, повістей, романів, п’єс, віршів, подорожньої прози, кіносценаріїв, численних есеїв та українських перекладів вершинних творів світової літератури, Костецький був також організатором видавництва «На горі», яке випустило кількадесят амбітних літературних і літературознавчих видань. Від 1967 року, після конфлікту з редакцією журналу «Сучасність» (відомого як «афера Костецького»), він мало друкувався в українських діяспорних виданнях, більшість пізніших художніх творів Костецького написано німецькою мовою.

Марко Роберт Стех, який є не лише упорядником видання, а й автором уміщених у ньому проникливих есеїв «Пошуки», «Ім’я», «Стиль», «Міт», переконаний, що «повернення українському читачеві практично невідомої творчости одного з найориґінальніших наших письменників-аванґардистів» «мусило би стати для нас відкриттям не лише на одному (суспільно-культурологічному) рівні, а й у набагато особистішій сфері – самоусвідомлення, самоосмислення, самовідкриття».

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Олег Коцарев ・ Серпень 2018
До маєтку Рославців прибуває чимало незвичайних гостей, і всі вони мають відмінні, праві чи ліві,...
Володимир Шелухін ・ Листопад 2016
Велика за обсягом книжка добре знаного в Україні та за кордоном культуролога, літературознавця й...

Розділи рецензій