Наталія Білоус. Тестаменти киян середини XVI – першої половини XVII ст.

Грудень 2013
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
121 переглядів

Київ: Видавничий дім «Простір», 2011.

Книжка відомої дослідниці історії Києва Наталії Білоус поєднала два жанри історичної науки – археографічну публікацію та ґрунтовне дослідження уміщених у книжці документів і правового та соціяльного інституту заповіту загалом. Авторка зазначає, що «книгу присвячено тестаментам – актам останньої волі киян» раннього Нового часу, в якій розглядаються «термінологія і порядок укладання тестаментів, ставлення тестаторів до смерти і поховання, їхній соціяльний статус, стосунки з членами родини, докладно обумовлено структуру і зміст документів». Білоус уперше вводить до наукового обігу 13 тестаментів киян, ориґінали яких, віднайдених й використаних авторкою, з різних причин опинилися в архівосховищах України, а також Росії та Білорусі.

У передмові Наталія Білоус вказує на слабке залучення та використання тестаментів у різних аспектах духовної, соціяльно-економічної історії та генеалогії в Україні, а поодинокі розвідки присвячено передусім правлячій верхівці та шляхті.

Праця складається із трьох розділів і додатків – власне археографічної публікації 13 тестаментів. У першому розділі авторка порушує правовий та соціяльний аспекти тестаментів киян у міському соціюмі Речі Посполитої (хоча два перші тестаменти 1556 та 1563 років відносяться до часу перебування Києва та більшости українських земель у складі Великого князівства Литовського, про що, до речі, Білоус почасти згадує у тексті). У цьому ж розділі детально проаналізовано термінологію позначення тестаментів, порядок їх укладання, подано інформацію про авторів та укладачів актів останньої волі, а також досить глибоко досліджено уявлення і ставлення тестаторів до смерти та поховання.

У другому розділі розкрито суто антропологічний аспект, тобто досліджено тестаторів, членів їхніх родин і родичів та інших осіб, згадуваних у тестаментах киян – приятелів, слуг, невільників, полонених. Авторка залучає не лише інформаційний потенціял представлених у неї тестаментів, а й інші джерела – наприклад, Литовську метрику, акти гродських та земських судів та спеціяльні дослідження.

Третій розділ задумано як підготовчий до прочитання та розуміння текстів тестаментів. Його присвячено дипломатичному аналізові документів «задля коректного їх використання, виявлення реґіональних особливостей і характерних рис узагальненої картини подібних речей та головних ідеологем змісту». Білоус розкладає тестаменти на дипломатичні складники – початковий формуляр, диспозицію та кінцевий протокол, які конкретно насичує інформацією 13 тестаментів, що дозволяє непідготовленому читачеві зануритися у світ раннього Нового часу.

Ознайомлення з документами та книжкою в цілому полегшують словник застарілих термінів, список скорочень, іменний та географічний покажчики, перелік ілюстрацій, а також анотації польською та англійською мовами.

Категорiї: 

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Василь Кононенко ・ Серпень 2018
Великий масив насамперед польськомовних документів за 1652–1654 роки проливає світло на події в...
Орися Грудка ・ Квітень 2018
У Сатеровому трактуванні сумнів Заходу стосувався самого стрижня сучасної Росії: абсолютного...

Розділи рецензій