Український Троцький. Тексти Лева Троцького про Україну

Червень 2017
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
478 переглядів

Переклад з російської
Одеса: Ліва опозиція, 2013.

Добірка текстів Лева Троцького про Україну, що вийшла за декілька місяців до початку Майдану, мала на меті показати лідера лівої опозиції всередині РКП(б) як українського революціонера. Саме цьому й підпорядковано рішення подати його тексти в перекладах українською.

Складно сказати, наскільки вчасно вийшла книжка. Вочевидь, у нинішніх умовах «декомунізації» публічного простору її поширення наштовхнулося б на ще більші складнощі, ніж це сталося 2013-го й на початку 2014 року: під час презентації книжки у Львові у вересні 2013 року представники праворадикальних організацій спробували зірвати захід, а в листопаді того ж року в Києві (у книгарні «Є») таки зірвали його.

Вступ до книжки написав знаний британський історик і політолог, дослідник революційних подій в Україні Марко Бойцун, подавши загальну оцінку значення текстів Троцького для розуміння подій 1917–1921 і пізніших років та окресливши еволюцію поглядів революціонера на українське питання, наслідком якої стало його декларування ідеї незалежности України від СРСР у 1939 році. Поряд із текстом британського дослідника на початку книжки вміщено передмову Сергія Мігаля, а також статтю Даніеля Бенсаїда «Багаж вигнанця. Троцький, революції та складники непідробного троцькізму» й доволі поверховий огляд луганського історика Юлія Федоровського «Лев Троцький і Україна».

Тексти Троцького, зібрані у виданні, нечисленні, оскільки цей діяч узагалі вкрай мало уваги приділяв національному питанню. За хронологічним принципом вони чітко поділяються на декілька груп. Перша з них – кількісно найбагатша – тексти 1917–1920 років, пов’язані з боротьбою за владу в Україні. На жаль, упорядники подали тут лише загальнодоступні тексти, не опрацювавши, наприклад, статтей із газети Троцького «В пути», що не ввійшли до його зібрання творів 1920-х років. Звісно, віднайдення таких матеріялів потребувало би безліч часу й зусиль і відклало би публікацію на декілька років, бо примірники газети розпорошено по різних бібліотеках і архівах. Другу групу текстів присвячено добі українізації. Перший із них – доповідь Троцького на засіданні VII партконференції КП(б)У 5 квітня 1923 року про завдання ХІІ з’їзду РКП(б), що відбувся на кілька днів пізніше (саме на цьому з’їзді було ухвалено рішення про початок політики коренізації). Зазначимо, що під заголовком цього тексту вміщено помилкову дату (5 квітня 1922 року). У другому (й останньому) тексті цієї групи йдеться вже про завершальний період українізації. Це нотатка Троцького про самогубство Миколи Скрипника, написана 1933 року на еміґрації. Третя група – тексти 1939 року, предметом яких стала ідея виходу України з СРСР, що її висловив Троцький і яка викликала дискусію у західній непрорадянській комуністичній пресі.

Більшість праць Троцького подано в сучасних перекладах українських лівих громадських діячів. Винятком є один текст у перекладі Володимира Винниченка, що його зроблено майже століття тому.

Зауважмо, що це, ймовірно, був останній випадок, коли під однією обкладинкою в ролі перекладачів, ініціяторів видання тощо постають ліві та «ліві» активісти, які по-різному сприйняли події 2013–2014 років (згаданий Юлій Федоровський, який далі працює в Луганську, а також лідер «Боротьби» Андрій Манчук, який переклав для збірки декілька текстів Троцького, – тепер їх неможливо уявити в подібному книжковому проєкті).

Окремі особливості публікації ускладнюють користування нею для нефахівця. У змісті після назв творів варто було б вказати роки написання. У примітках Дениса Пілаша – ґрунтовних та інформативних – бракує візуального поділу за статтями, яких вони стосуються.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Василь Кононенко ・ Серпень 2018
Великий масив насамперед польськомовних документів за 1652–1654 роки проливає світло на події в...
Орися Грудка ・ Квітень 2018
У Сатеровому трактуванні сумнів Заходу стосувався самого стрижня сучасної Росії: абсолютного...

Розділи рецензій