Іван Дзюба. Тарас Шевченко

Квітень 2007
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
188 переглядів

Київ: Видавничий дім «Альтернативи», 2005.

Поява фундаментальної книжки Івана Дзюби «Тарас Шевченко» заповнює відчутну прогалину в царині синтетичного прочитання постаті й творчости Шевченка. Авторського бачення Шевченкової особи, неупередженого аналізу його спадщини бракує навіть науковому шевченкознавству; ще більше відчуває брак такого роду праць масовий читач, адже після появи унікальної в своєму роді монографії Павла Зайцева не з’являлося робіт, що поєднували би високий науковий рівень, доступність викладу та ориґінальну інтерпретацію. Дзюбину працю можна без остраху і застережень рекомендувати кожному, хто хоче скласти цілісне уявлення про Шевченка. В роботі немає набридливого повторювання загальників: автор не переказує хрестоматійних оцінок і подає відомі факти з нової перспективи. Авторська інтерпретація світоглядних засад Шевченка поєднується з такими, як виявилося, потрібними зверненнями до тогочасних реалій, широких екскурсів в російську та в европейську історію. Шевченкову поезію поставлено справді у світовий контекст: ерудиція науковця дала змогу не декларативно, а на фаховому літературознавчому рівні порівняти художні здобутки українського митця з відповідними творами европейських літератур доби романтизму.

Дзюба безпомильно відділяє леґенду – хоч яку привабливу – від факту, жодного разу не оминає дражливих і «незручних» моментів із життя Шевченка, даючи їм просте і психологічно переконливе пояснення. Автор також елеґантно вирішив проблему розгляду Шевченкового життя і творчости, гармонійно поєднавши одне й друге. Багато нового запропоновано й у вирішенні одвічних шевченкознавчих питань: приміром, у розгляді повістей, в оцінці їх художньої вартости й пояснення їх російськомовности. Викликає довіру Іван Дзюба й тоді, коли, даючи блискучий аналіз поезії Шевченка, не робить найменшої спроби оминути соціяльні акценти в його творчості, перед чим останнім часом багато хто з дослідників безпорадно опускає руки. Одне слово, Дзюбина книжка вчить читати і розуміти Шевченка.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Оксана Купер ・ Червень 2018
Із перших сторінок Ґолдсміт (саме йому належать ідеї, викладені в книжці, хоч на обкладинці й...
Інна Булкіна ・ Червень 2017
Українські шістдесяті дуже швидко перейшли в «довгі сімдесяті» (1968–1985), і ідеологічно та...

Розділи рецензій