Владимир Верлока. Так сказать: стихи, переводы, проза, афоризмы

Лютий 2018
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
260 переглядів

Киев: Издательский дом Дмитрия Бураго, 2015.

Збірка представляє різні грані творчости київського філософа, перекладача і поета Володимира Верлоки. Ориґінальний спосіб мислити чітко, висловлюватися образно і додавати мало не в кожен текст добру і приязну усмішку присутній у всіх формах, які автор випробовує. Найбільшу частину видання становлять вірші і проза, в яких, попри те, що немає спільних сюжетів або повторюваних образів, помітні головні лінії міркувань і смислові перехрестя.

Збірку можна було би назвати книжкою чотирьох пір року або різних настроїв. Спектр змін природи й переживань, емоцій, думок настільки цікавий авторові, що він майже ніколи не застигає надовго в одному з них. Проте в текстах Верлоки немає миготіння вражень чи нав’язливої швидкости перестрибувань з одного образу на інший. Якщо провести паралель із музикою, автор знайшов органічний темп, який дає змогу водночас вправно показувати динамічність і в повільності, і в нестримності перебігу подій чи змін довкола. Особливу прихильність Верлока має до сонетів. Саме в них стикаємося з квінтесенцією його підходів до сутнісних характеристик поетичного висловлювання («Так медленно весною дни летят», «Побаливает серце», «Сонет путешествий», «Тебе ещё понравится зима»). Його ведуть образи, і саме вони роблять ці тексти такими, що їх хочеться перечитати. Ці образи прозорі й чіткі, мислення і враження тут творять гармонію.

У віршах багато натяків на те значення, яке для автора мають живопис і музика, незримо присутня навіть там, де про неї не згадують. Є у збірці й вірші, безпосередньо пов’язані з музикою і музичним, без якого світ стає неможливим («Люди, как флейты, упрятаны в бархат квартир», «Silva rerum», «Музыка ночью», «Время барокко»). Є тексти, в яких автор розширює розуміння музичного як такого («Урожай тишины», «Не пускайся в проталину эха», «Строчит на машинке грозы», «Как молчалива зимой вода»).

У поезії та прозі Верлоки можна відчути сентиментальність, але не із солодким смаком, а зі смаком прянощів. Так автор сприймає різні пори року («Тебе ещё понравится зима», «Урожай тишины», «Черновики зимы», «Город знает тебя наизусть», «Этой вьюги цветок засуши», «Из летних впечатлений», «Внезапно ты узришь далёкий свет»). І якщо у віршах Верлока особливо прихильний до осінніх і зимових змін, ландшафтів та переживань, то в прозі – до літа. Це подорожні нотатки про Крим («Путешествие в...»), іронічні міркування про людське існування («Гулливер и Робинзон»), філософські есеї («Там и тогда»). Особливістю прозових текстів автора є влучність кожного висловлювання, що досягає вершини у міні-новелах («Фонарщик», «За старой дверью»).

Вміщені у виданні переклади Верлоки з Вільяма Шекспіра, Джона Дона, Джона Кітса, Філіпа Синді перегукуються з багатьма настроями авторових текстів, у яких він є уважним до внутрішнього світу власного серця і розуму та світу природи довкола.

Своєрідним постскриптумом у книжці є добірка афоризмів «Коллекция обстоятельств», позначених іронією, влучними означеннями ситуацій, парадоксальним розумінням неоднозначности людського існування. Тексти проілюстровано графікою Інги Леві. Її візуальні висловлювання вдало доповнюють прозорість образів та інтонацій Верлоки.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Олег Коцарев ・ Лютий 2018
Вірші Мандрик-Куйбіди, що складають основний матеріял книжки, лише підтверджують: ця постать має...
Юлія Бентя ・ Грудень 2014
У липневому числі «У прямому етері. Москва, Брюсель, Нагірний Карабах» за епізодичними винятками...

Розділи рецензій