Elżbieta Orman. Tahańcza Poniatowskich. Z dziejów szlachty na Ukrainie w XIX wieku

Вересень 2013
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
151 переглядів

Kraków: Polska Akademia Umiejętności, 2009.

Ельжбєта Орман прагне заповнити своєю працею прогалину в історіографії польської шляхти в Україні в XIX столітті. Аж до сьогодні, стверджує авторка, немає наукових монографій про найвідоміші польські шляхетські родини: Браницьких, Потоцьких, Санґушків та інших; публікації про польську шляхту на пограниччі найчастіше мають науково-популярний характер, і до серйозного аналізу історичних джерел автори не вдаються. З огляду на це, зазначає Ельжбєта Орман, особливої ваги набувають праці ерудитів, етнографів та істориків-аматорів XIX століття: втрата багатьох документальних джерел збільшує інформаційну цінність їхніх творів.

Дослідниця на підставі численних архівних матеріялів оглядає генеалогію роду Понятовських (зокрема його зв’язок із польською королівською родиною), а особливо – лінію «українських» Понятовських, що оселилися в Таганчі (тепер це село в Черкаській області). При цьому вона не оминає увагою й усілякі генеалогічні містифікації. Також загальна логіка викладу спонукає її ширше поглянути на соціяльне, економічне та культурне становище Київського реґіону в XIX столітті. Оповідаючи біографію однієї з центральних постатей «української» гілки Понятовських – полковника Юзефа Понятовського, який придбав маєток у Таганчі і збудував тут суконну фабрику, авторка показує роль цього підприємства у перших кроках індустріялізації реґіону.

Особливо цікавим є четвертий розділ монографії, в якому авторка намагається зреконструювати щоденне життя в Таганчі часів Юзефа Понятовського. Йдеться, зокрема, про особливості виховання дітей, стосунки при дворі, релігійність тощо. Пізнішим поколінням Понятовських довелося звикатися з новими соціяльно-економічними обставинами в Російській імперії середини XIX століття – селянські повстання, скасування кріпосного права тощо.

Окрему частину книжки присвячено зв’язку між родинами Понятовських і Бутурліних – зокрема постаті Дмітрія Бутурліна, який отримав Таганчу в спадок, і його синів – останніх власників маєтку.

Польська «прикордонна шляхта», вступаючи в епоху індустріялізації, формувала своєрідну ідею «економічного» патріотизму і в такий спосіб відіграла важливу роль у суспільному, економічному, політичному та культурному житті реґіону в XIX столітті. Рід Понятовських чи не найяскравіше репрезентує це явище, а тому дослідження історії саме цього роду дає змогу зрозуміти важливі аспекти життя тогочасної польської шляхти в Україні.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Василь Кононенко ・ Серпень 2018
Великий масив насамперед польськомовних документів за 1652–1654 роки проливає світло на події в...
Орися Грудка ・ Квітень 2018
У Сатеровому трактуванні сумнів Заходу стосувався самого стрижня сучасної Росії: абсолютного...

Розділи рецензій