Єлєна Пєтровська, Жан-Люк Нансі, С’юзен Бак-Морс. Синий диван, № 1

Квітень 2003
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
71 переглядів

Москва: Модест Колеров и «Три квадрата», 2002.

Новий московський журнал «Синій диван», як стверджує його редакція на чолі з Єлєною Пєтровською, призначено тим, кого цікавить сучасність. І не тільки «своїм»: видання декларує відкритість – поглядів, підходів, стильових еталонів. Спільноті «своїх» у цьому розумінні ще треба сформуватися, а можливо, що вона залишиться неоформленою, потенційною.

Це журнал нотаток і роздумів, незавершених чи підібраних фраґментів. Зумисна фраґментованість, сподіваються автори, дозволить оновлювати сюжети, обговорювати культурні явища й неспішно просуватися далі. Матеріяли, об’єднані у пробному числі, намагаються продемонструвати різні реакції на актуальність: в деяких вона постає безпосередньою темою для роздумів – що таке «наш час» і як змінюється ставлення людини до історії; в інших виявляє себе як тло, на якому постають альтернативні художні й видавничі практики, тобто як чинник, що змушує до пошуку адекватної мови.

Тексти в часописі розбито на чотири розділи. В першому автори пропонують власний аналіз сучасного світу, звертаючися до подій 11 вересня та їхніх наслідків. Подаючи переклади статтей західних авторів – філософа Жана-Люка Нансі («Сакральність і масова смерть»), професора політичної філософії та соціяльної теорії С’юзен Бак-Морс («Глобальна публічна сфера?»), спеціяліста з культури XX століття Джонатана Флетлі («Про логіку глобального видовища»), журнал друкує їх також і мовою ориґіналу; тут-таки вміщено статтю політичного філософа Едуарда Баталова «Між Еросом і Танатосом, або Матерія в пошуках форми».

Другий розділ поетичніший: Свєтлана Нєрєтіна звернулася до постаті Лєрмонтова («Кроки Арбєніна»), а Едуард Надточій – до Тютчева («Тох у ва-боху»); поміщено також уривок з есею Вальтера Беньяміна «Про деякі мотиви у Бодлера» (1939) – із твору його пізнього, паризького періоду, коли Беньямін перебував під впливом марксизму (у версіях Адорно і Брехта) та французького «Колежа соціології».

Третя рубрика характерна різнобарвністю: есей Нікіти Алєксєєва «Між “Д” і “Щ”» – це роздуми на тему «що таке сучасність?», стаття Зари Абдулаєвої «Альтернатива» присвячена «Догмі 95» і піднесенню европейського кіна, а директор видавництва «Ad Marginem» Алєксандр Іванов публікує «Протокол про наміри», в якому розмірковує про феномен «інтелектуального видавництва» в Росії, зокрема на прикладі власного.

Нарешті, четвертий розділ цілком відведено рецензіям. Ілья Нілов відгукується на книжку Фридриха Юнґера «Ніцше», Алєксандра Пікунова рецензує перший том «Мітологік» Клода Лєві-Строса «Сире і приготоване», Боріс Стєпанов – «Як думають історики» Копосова, а Татьяна Дашкова – «Демон теорії» Антуана Компаньона.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Ростислав Загорулько ・ Квітень 2019
Число присвячено пам’яті російського історика, правозахисника і громадського діяча, голови...
Олег Коцарев ・ Лютий 2018
Беззаперечним центральним матеріялом випуску є фраґмент книжки спогадів письменника, критика,...

Розділи рецензій