Давиде Наваррия. Символическая антропология: Человек религиозный и его опыт священного

Червень 2017
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
287 переглядів

Перевод с итальянского Ирины Варжанской
Київ: Дух і Літера, 2016.

Книжка є вступом до релігійної (або символічної) антропології, а тому основним «героєм» тут є homo religiosus. Релігійну антропологію автор визначає як особливу дисципліну, яку не можна повністю ототожнити ані з історією релігії, ані з філософською герменевтикою. Людину в рамках цієї дисципліни розглядають як живу істоту, котрій властива особлива модальність ставлення до реального, що її окреслено як символічну чи релігійну. При цьому Давіде Наварія робить деякі уточнення щодо співвідношення між релігійністю та символічним. Релігійність постає як особливе, привілейоване поле символічного. А тому homo religiosus не може не бути symbolicus, тоді як символічне не обов’язково повністю перекривається релігійністю.

Наварія зосереджується передусім на проблемі символу, а також пов’язаних із ним феноменів. Він обмежується трьома найзначущішими концепціями, які, на його думку, зробили найбільший внесок у становлення символічної антропології. Авторами цих концепцій є Жак Відаль, Мірча Еліаде та Жильбер Дюран.

Першу частину книжки присвячено концепції символу Жака Відаля. Для цього дослідника, як зауважує Наварія, символ завжди релігійний. Ідеться про те, що символ є носієм чи навіть провісником надії та сутнісної позитивности. Крім того, проаналізовано амбівалентність символу, визначено його основні функції (біологічну, антропофанічну та психогенну), окреслено теофанічний (пов’язаний із богоявленням) вимір. Підсумовуючи, автор зауважує, що в роздумах Відаля є важливий для символічної антропології аспект: шлях, що його пройшов Відаль, розпочинається з констатації символічности людини, яка за посередництвом різноманітних традицій та рівнів священного розмаїто виражає свою символічну та релігійну природу.

У другій частині автор звертається до творчости Мірча Еліаде, у працях якого «червоною ниткою» проходить зацікавлення символом як конститутивним елементом людського буття. Водночас, звертаючись до символу, культури, творчости, багатозначної практики, автор намагається наблизитися до бачення Еліаде світобудови та місця людини в ній. Усі спроби людини зводяться до постійних зусиль установити контакт із абсолютною реальністю, трансцендентним, священним началом. Тому об’єктом наукового зацікавлення Еліаде, чи, як зауважує Наварія, фокусом його життя, було священне, реальність, що виходить за межі нашого світу, але проявляє себе в ньому. Саме таке поняття священного є предметом символічної антропології.

В антропології Жильбера Дюрана, якому присвячено третю частину книжки, Наварія віднаходить певне досягнення у розумінні символу, пов’язане з винесенням цієї проблематики в міждисциплінарну ділянку. Саме цим визначається Дюранів внесок у розвиток символічної антропології. У концепції цього антрополога Наварія помічає антропологічну насиченість, яку той віднаходить навіть у найсухіших дискурсах. Саме це закладає визначальні основи, від яких можна відштовхуватися в подальшому розвитку символічної антропології.

Остання частина книжки підсумовує здобутки символічної антропології, що їх отримали згадані у попередніх частинах автори. Як зауважує Наварія, «школа» Відаля, Еліаде і Дюрана дала можливість зрозуміти захопливу панораму: існує глибока єдність людського духу, що свідчить не на користь будь-якого різкого розділення душі і тіла, духу і матерії, антропоса і космосу. А тому символічна антропологія є відкритою дисципліною, оскільки не має наміру абсолютизувати один аспект людської природи. Метою символічної антропології визначається дослідження конститутивних вимірів homo sapiens у світлі міждисциплінарности.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Дмитро Шевчук ・ Жовтень 2017
Книжка Михайла Якубовича є науково-популярним викладом історії та сучасного стану ісламу в Україні...
Дмитро Шевчук ・ Червень 2017
Твердження, що в модерному світі «релігія стала приватною», вказує на звільнення секулярних сфер...

Розділи рецензій