Жан Бодріяр. Символічний обмін і смерть

Жовтень 2005
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
283 переглядів

Львів: Кальварія, 2004.

47-річний Бодріяр 1976 року написав одну зі своїх чільних праць, яка може правити за відправну, систематизовану в окремій книжці, філософську, втім, і термінологічну, настанову автора. Італійською та німецькою «Символічний обмін і смерть» переклали 1979-го, іспанською –1980-го, японською – 1982-го, англійською – 1993-го... російською 2000-го. Робота над перекладом такої 300–400-сторінкової книжки триває в середньому рік. Напружується перекладач, не менш напружується науковий редактор – йому, бідаці, треба вирахувати щонайменше те наукове тло, в котре запроваджується як суперечна нова терміносистема. Скажімо, рух цієї книги організовують такі лоційні слова, як «символічний обмін» (тобто зворотність, або дарування-віддаровування), «симулякр», «гіперреальність»; природно, коли в перекладі осмислено цей рух, виходячи з кореневої ваги таких основних слів, але мають проблему з перекладом ті мови, латиномовний досвід яких не зачепив їхньої кореневої системи. То як бути, коли усвідомлення кореневого слова виходить лише з його завчености, а не з образно-поняттєвого сприйняття? Звідси для українського читача невтішний висновок: він мусить запам’ятовувати концепти Бодріяра, його читання сповільнюється, а вибухова емоційність авторової мови не знати чому втомлює. Чи так читає Бодріяра француз?

Однак тут ми одразу маємо погодитись, що справжній читач зрозуміє Бодріяра, адже швидкі голови вже давно обізвали цього француза класиком постмодернізму; отже, справжній – це «науковий», тому Бодріяра мають читати самі тільки науковці. А що науковці читають різними мовами, то пропоную їм дещо економити на часі й послуговуватися російським перекладом «Символічного обміну» як найближчим зі знаних нам мов. Закину собі те, що не мав змоги зіставити український переклад з ориґіналом, а лише з російською версією. Це порівняння породило враження, що поза певними термінами та загальним обрисом системи ми з росіянами читаємо різних Бодріярів. І цю різницю в уявних «Бодріярівських» світах спричиняють далеко не мовні відмінності.

Що ми маємо? В українському перекладі виринули на яв чи не всі наші проблеми перекладу наукових текстів. Це стосується буквалізму (дарунок-у-відповідь), ортографічних покручів (анаґрама, геґемонія; перекладач застеріг, що він послуговувався харківським правописом, уживаним до 1930-х років, але, на жаль, не послався на жодне його наукове обґрунтування. Твердження ж Кононовича в деяких інтерв’ю про нинішнє існування лише двох мов – «т.зв. українська радянська та справжня національна» – видається щонайменше спрощеним), намішання стилів (присутність любих перекладачеві «простацьких» слів поряд із усталеними термінами, як-от: «довкола манії вихиляса кружляє психоаналіз»)... Науковий редактор, Олег Білий, ніяк не намагається виструнчити переклад, а його післяслово до книжки настільки коротке й поверхове, що мимоволі виникає питання про міру редакторового занурення у світ Бодріярових розмислів. Перекладачева ж передмова викликала деякі сумніви щодо послідовности його міркувань...

Літературного редактора книжки, очевидно, заступає сам Кононович як письменник. Та за всієї його нелюбові до совєтської системи, в якій «перекладацька діяльність була високооплачуваним заняттям і чужих туди не допускали», вона породила й деякі речі, які варто було розвивати й нині (хоч би як крамольно це звучало) – зокрема, це внутрішні рецензії на переклад.

Видавництву «Кальварія» я, натомість, хотів би побажати негайного перевидання цієї книжки, котрої потребуємо, як повітря Европи, що ним уже майже дихаємо. Слід було б роздарувати цей наклад, ґрунтовно відредаґувати текст (все ж таки вкладено в нього річну працю) і продавати хай уже й за вдвічі більшою ціною.

Розділ: 
Категорiї: 

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Юлія Ємець-Доброносова ・ Червень 2018
Арістова розглядає чимало тем: форми релігійної девіяції, релігійні почуття, девіянтну мотивацію і...
Юлія Ємець-Доброносова ・ Лютий 2018
Внесок Лєрша передусім є внеском у розвиток міждисциплінарних підходів. «Структура особи» не дає...

Розділи рецензій