Жан Бодріяр. Симулякри і симуляція

Березень 2005
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
1330 переглядів

Київ: Основи, 2004.

Цього збірника коротких концептуальних соціологічно-культурологічних нарисів у російському перекладі чомусь немає, тож колекціонерам основитянської серії «Пост. Модерн. Текст» (а це її п’ята книжка), вочевидь, пощастило подвійно. Затятим недоброзичливцям «чорного апостола» французького постмодернізму вона нічого не додасть: твердитимуть, що Бодріяр повторюється, а то й «зациклюється», однак для шанувальників його думки й, головне, стилю ця невелика книжечка стане ще однією нагодою поспілкуватися з авторитетним в Европі теоретиком.

Проте найбільше з «Симулякрів та симуляцій» могли б узяти ті, кому потрібен «експрес-курс» із симулякрології чи то вступ до творчости самого Бодріяра. Нова книжечки не легенька, однак висловлювані в ній думки здатні покласти наповал: чого варта хоча б ідея центральности супермаркетів – сьогодні вже не ринок (базар, маркет) обслуговує місто, а місто розростається довкола супермаркету, він диктує соціюмові не лише вибір товарів і стилю, але й схеми поведінки та стратегії розвитку нашого постіндустріяльного урбанізму (нарис «Гіпермаркет і гіпертовар»).

До «Симулякрів і симуляції» увійшло зо два десятки коротких есеїв. Найперше – концептуальний паротяг «Процесія симулякрів», де автор розгортає основні теоретичні побудови. Далі – низка ілюстративних нарисів, в яких проаналізовано різні феномени сучасної книжці доби (Европа-Америка, початок 1980-х); парадоксально, але багато що можна цілком однозначно достосувати й до сучасности. Коло тем, на які звертає увагу Бодріяр, надзвичайно показове – постмодерний колаж різнопланових модних означників головного потоку: наукова фантастика, голограми, клони, реклама, голокост, засоби масової інформації... Наприкінці книжки вміщено два апетитні есеї: «Останнє танґо вартости» та «Про нігілізм» (цей другий читається як вступ до Слотердайкової «Критики цинічного розуму»), – Бодріяр чесно й навіть дещо іронічно констатує безвихідну безперспективність сучасного світу, і нам, на жаль, поки що нічого йому відповісти.

Р.С.

Розділ: 

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Юлія Ємець-Доброносова ・ Червень 2018
Арістова розглядає чимало тем: форми релігійної девіяції, релігійні почуття, девіянтну мотивацію і...
Юлія Ємець-Доброносова ・ Лютий 2018
Внесок Лєрша передусім є внеском у розвиток міждисциплінарних підходів. «Структура особи» не дає...

Розділи рецензій