Йонатан Голслах. Сила раю. Як Європа може бути попереду в азійському сторіччі

Червень 2017
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
387 переглядів

Переклад з англійської Петра Таращука – 354 с. – ISBN: 9786175692837
Київ: Темпора, 2016.

Йонатан Голслах, професор міжнародної політики Вільного університету Брюселя, прагне діягностувати стан Европи на початку ХХІ століття і зрозуміти, як втримати країни в Европейському Союзі, а Европі як стати світовим лідером попри повільне занурення у страх втратити себе. Автор зізнається, що ідея книжки народилася не в Брюселі, а в Пекіні, Синґапурі, Сеулі й Делі: «Коли Азія відкрилася мені, стало очевидно, що криза єврозони стерла ту скромну повагу, яку ми мали колись». Голслах кидає виклик евроскептикам і закликає утверджувати кращий і ефективніший ЕС.

Науковець наголошує, що сучасну добу позначають декілька криз: криза ЕС, що виявляється скепсисом щодо переваг европейського проєкту; криза «прагматичного політика», що переплітається з кризою европейської соціяльної моделі; криза держави загального добробуту; економічна криза; криза ефективности соціяльних та політичних інституцій. Попри похмурі прогнози, викладені у першій частині книжки, Голслах застерігає від зациклення на «присмерку Европи», переконує, що слід бути свідомим небезпек та викликів, що їх висуває сучасний світ, і почати міркувати, як можна працювати задля сильнішої Европи. У наступних розділах він досліджує, як країни борються за вплив за допомогою економічних обмінів, міжнародних організацій, сировинного ринку і військової модернізації та як це впливає на ЕС.

Голслах зауважує, що економічну дипломатію азійських країн, які утверджуються у світовій системі, характеризують гнучкість, координація і швидкість. Аґресивна промислова політика Азії дає змогу швидко перетворювати знання та вміння у виробництво. Це чітко проявилося на прикладі «революції чистих технологій». Европа забезпечила безліч знань, умінь і фінансових стимулів, та зелена промислова революція відбулася в Азії, оскільки Китай, Південна Корея і Японія спромоглися перетворити нові технології у масштабне виробництво. Азія виробляє все більше тих самих товарів і послуг, що й Европа. Торговельні та валютні війни лише ускладнюють ситуацію. Протекціоністські заходи вражають міжнародну торгівлю і дипломатичні відносини. Ще важче давати раду валютним війнам, коли держави знижують курси своїх валют відносно валют інших країн, аби підвищити свою конкурентоздатність.

Окремий розділ присвячено боротьбі за ресурси. Европа й тут зустрічається з азійськими конкурентами. Автор наводить приклад боротьби за ресурси в Африці: 2004 року Азія імпортувала з Конґо мінерали приблизно на 27 млн дол., Европа — на 30 млн дол., а вже 2013 року азійський імпорт зріс до 910 млн дол., натомість европейський знизився до 3 млн дол. Не можна нехтувати й викликами інформаційного суспільства. Зокрема, Голслах звертає увагу на проблему керування інтернетом: Европа стоїть на роздоріжжі, невдоволена пануванням Америки, але й не хоче ставати в один ряд із державницькими вимогами більшости ринків, що народжуються. Голслах звертає увагу на те, що дискусії про телекомунікації, інтернет, чисті автомобілі засвідчують, що европейська економіка перестає бути конкурентною, щоб стати провідником технологічних революцій у світі. Це не означає, що Европу слід сприймати як «безборонне травоїдне», вона все-таки має технології для захисту своїх інтересів. Розширення кіберпростору і прорив у освоєнні космосу, на думку автора, ставить перед нею три завдання: по-перше, вона повинна мати сміливість дискутувати, як інтеґрувати ці два нові простори в суспільство; по-друге, нові технології зобов’язують европейців поміркувати про їх економічну вартість, аби чітко визначати потрібні ресурси для їхнього розвитку; по-третє, нові технології відкривають нові сфери, а відтак порушують проблему безпеки.

У новому азійському столітті Европі важливо визначити свої геополітичні пріоритети. Тому окрему частину книжки присвячено сучасній геополітиці. Автор наголошує, що головне завдання Европи — посилити вплив на своїх околицях. Якщо Европа хоче мати вагу в новій азійській політиці сили, то передусім має зосередитися на країнах-сусідах, а також збільшити свою силу — і жорстку, і м’яку — через поширення цінностей та культури.

У прикінцевих частинах книжки Голслах пропонує конкретні кроки («шість мостів до раю»), які мають привести до кращого суспільства і міцнішої економіки в Европі. Це омолодження міст та підвищення якости життя в них. Ще — капітальний ремонт державної інфраструктури. Третій крок має бути здійснено в освіті, оскільки Европа є одним із найбільших реформаторів освіти, але, зауважує Голслах, неспроможна перетворити школи в інкубатори мотивованих громадян, створити університети світового класу та заохотити молодь досягати досконалости в технічних уміннях. Четвертий крок — охорона здоров’я має стати одним із пріоритетних напрямків інвестицій. П’ятий «міст» має бути вибудувано завдяки сільському господарству. А останній блок, який потребує змін, — промисловість. Майбутнє Европи, переконаний Голслах, залежить від її здатности здійснити зміни розвитку, а ці зміни закономірно визначать її становище у світі.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Ростислав Загорулько ・ Лютий 2018
Число містить публікації, присвячені теперішній ситуації у країнах Східної Европи. Відкривають його...
Андрій Блануца ・ Квітень 2017
Книжка Романа Подкура є черговим виданням із серії «Студії з регіональної історії: Степова Україна...

Розділи рецензій