Анастасія Фітісова, Микола Рябчук, Володимир Шелухін та ін. Своє. 2015, Випуск 4: Соціологія за межами університету

Червень 2017
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
236 переглядів

Четвертий випуск незалежного соціологічного часопису «Своє» ставить непросте запитання: чи спроможна соціологія набути власну суб’єктність і знайти для себе інституційну опору в позаосвітньому просторі? Більшість матеріялів — це міркування на прикордонні комунікації фахової спільноти молодих соціологів та загалу. Автори різних за стилем статтей та есеїв не наближаються до відповідей, а радше накопичують критичну масу запитань, що потребують обговорення.

У чотирьох частинах видання представлено статті, рецензії, переклади та інтерв’ю. Анастасія Фітісова зазначає, що соціологія буде справді потрібна там, де зможе ефективно опосередковувати та представляти інтереси розрізнених груп акторів, робити ці групи взаємокорисними й цікавими одна одній — за умови, що матиме доступ водночас до них усіх — і вбачає майбутнє в розвитку аналітичних центрів («Соціологія в будинку із pollster-гейстами»). Анастасія Кузьміна у тексті щодо місця соціології поза університетом звертає увагу на зв’язок між недолугістю соціології у вишах та відсутністю усталеного образу про неї як науку і практику в публічному просторі поза університетом. Стаття Володимира Шелухіна порушує питання університетської студентської наукової діяльности. Автор аналізує низку вад організації молодіжної науки у вітчизняних університетах на прикладі моделі взаємодії адміністрації зі спільнотами студентів та молодих науковців. Стаття Анастасії Голумбовської, присвячена явищу «театру безпеки», стоїть трохи осторонь від основної дискусії випуску і є радше нагадуванням про те, що погляд соціолога може руйнувати поширені в суспільстві очевидності.

Переклади представлено короткими міркуваннями Джона Урі щодо мобільности майбутнього та статтею Авінаша Кошика (у часописі — Каушика) про міти, поширені в цифровому маркетинґу. У розмові з Миколою Рябчуком постають питання підміни аналітики масовим дискурсом, стилістики українських і західних наукових праць, відірваности української гуманітарної науки від світової. В інтерв’ю з Іриною Раєцькою та Наталею Колоденко порушено тему побудови кар’єри в маркетинґу.

Особливістю видання є сміливість ставити незручні запитання про слабку і сильну позиції соціології в суспільстві, соціологів на ринку праці, імітацію та недоліки фінансування молодіжної науки в університетах тощо. Так вимальовується ескіз проблеми статусу й публічного авторитету не лише соціології, а й гуманітаристики загалом.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Ростислав Загорулько ・ Лютий 2018
Число містить публікації, присвячені теперішній ситуації у країнах Східної Европи. Відкривають його...
Юлія Бентя ・ Березень 2016
«Відчужені. Росія і Захід у 2015 році» — так називається березневе число часопису «Osteuropa», у...

Розділи рецензій