Пилип Селігей. Світло і тіні наукового стилю

Жовтень 2018
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
117 переглядів

Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2016.

Пилип Селігей на численних прикладах демонструє, що таке читабельний науковий текст, дає поради, як уникнути «води», «надмірної складности» й «заплутування» у викладенні ідей. Цієї теми він уже торкався у своїй попередній книжці «Науковий жаргон: основні ознаки та причини появи» (див. відгук на неї у ч. 4 «Критики» за 2005 рік). У новій праці детальніше представлено результати дослідження наукового жарґону, подано низку нових прикладів та порад щодо поліпшення письма.

Автор наголошує, що за якість публікацій науковець відповідає так само, як за результати дослідів. Він детально вивчив суть і ознаки жарґону, причини його появи, відмінність від комунікативно досконалих текстів, шкідливий вплив на розвиток науки. При цьому Селігей переконаний, що поширеність наукового жарґону не залежить ані від стану мови, ані від країни, ані від часу, а є тотальним явищем, що нерідко живить псевдонауку.

Науковий жарґон автор оцінює з прагматичних, естетичних, етичних та соціологічних позицій, виокремлюючи серед його ознак пересичення тексту термінами (часто за термінологічними новотворами немає нового змісту, наукова лексика відіграє суто ритуальну роль); необґрунтоване залучення термінів з інших наук (у лінґвістичних дослідженнях – запозичень із філософії, використання серед гуманітарів термінів природничих наук); термінологічне псевдоноваторство (коли заміна традиційного терміна створює ілюзію нового поняття). Окрім того, про панування наукового жарґону свідчать зайві запозичення, задовгі речення, багатослів’я та марнослів’я.

Причин появи наукового жарґону, як стверджує автор, є сім: нелогічне мислення, погане володіння мовою, розлади мислення і мовлення, навмисне затемнення змісту (маніпулювання), вплив (пост)модернізму (уривчасте, непослідовне мислення з вільним польотом фантазії), гіпертрофія логосфери (слово починає підміняти дійсність, породжуючи вербальний ілюзіонізм), новизна матеріялу (може зумовлювати незграбний текст, однак Селігей уважає, що, на відміну від інших причин, такий виклад можна почасти виправдати).

Мовні засоби наукового жарґону затуманюють зміст і справляють на читача враження «науковости». Шукаючи аналогій, автор зіставляє науковий жарґон і кіч. Перший є підробкою науки, другий – підробкою мистецтва. Водночас Селігей додає, що науковий жарґон – антиестетичний, адже естетика наукового тексту полягає в доцільному, послідовному, ощадливому використанні мовних засобів, доборі слів, доладній побудові речень, композиційній стрункості, помірній образності. Науковий жарґон демонструє радше невпорядкованість, брак ритму, бідність тексту й мізерність думки.

У додатку Селігей з’ясовує, як працювали з текстом відомі автори і які техніки писання можуть взяти на озброєння молоді науковці. «Письменники пера» пишуть навздогад і одразу – без плану, попередніх роздумів і чернеток, розвиваючи ідеї в процесі писання. «Письменники голови» не фіксують науковий текст «на папері», доки не створять його «в голові». «Письменники паперу» одразу записують всі нові думки у довільній формі та без редаґування, а вже згодом упорядковують їх у цілісні тексти. Ця типологія, додає Селігей, є умовною, адже кожен пише по-різному, часто поєднуючи різні техніки.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Анна Пєшкова ・ Серпень 2018
Підручник доктора філологічних наук Дмитра Цоліна містить історію походження і розвитку арамейської...
Яна Примаченко, Андріана Біла ・ Лютий 2018
Українська мовознавиця, докторка філологічних наук Лариса Масенко розглядає дискурс тоталітаризму у...

Розділи рецензій