Михайлина Коцюбинська, Максим Стріха, Харукі Муракамі.... Сучасність. 2005, № 2

Березень 2005
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
165 переглядів

Число (не?)сподівано жваве й цікаве: скидається на те, що «помаранчеві події» сколихнули авторів і надихнули на творчість. Рубрику «Суспільне життя» розпочинає саме спомин Майданових зрушень: думками охоче діляться Михайлина Коцюбинська та Максим Стріха. Що цікаво: обидва матеріяли начебто призначені й читачеві сьогоднішньому, а ще більше – майбутнім дослідникам Помаранчевої революції, бо ж авторські рефлексії не є миттєвими чи поквапними, натомість це розважний і посутній розмисел не просто осмисленого, а в-собі-пережитого. Щоправда, Максим Стріха ділиться своєю візією (а радше хронікою) Помаранчевої революції з усіма охочими аж надто щедро. Адже його допис «Українські вибори: до і після», вміщений тут без жодного посилання, – ніщо інше, як дещо розширений передрук його-таки статті «Революція шукає переможця» з грудневої «Критики». Така візія того, як має поводитися відповідальний автор не може не дивувати читачів. Цікаво, чи тішаться з цього обидві редакції? Принаймні редактори «Сучасности» посміли не впізнати тексту, вже друкованого три місяці тому (ось вона – свіжість і актуальність матеріялу!).

В літературному блоці без ексцесів. Розпочинає цю частину Андруховичів переклад «Різдвяної зорі» Боріса Пастернака, далі вміщено новели Харукі Муракамі зі збірки «День кенгуру» (переклад Олександра Бібка), переклади Маріанни Кіяновської з польської поезії ХХ століття та Лукашів переклад Сена-Поля (у «Соло на тромбоні» – короткого й смаковитого есею про критиків. Особливо цікавими видаються новелки Ярослава Гашека «Варварська іронія» в перекладі Ігоря Мельниченка та його ж репліка «“Червоний комісар” – містифікатор із Праги», присвячена постаті Гашека – людини, «якій усе байдуже». Літературний блок завершують поезії Жозе Марія де Ередія (переклав Ігор Качуровський) та новелка татарської авторки Гульнари Усеїнової «Яблуко», а також інтерв’ю з письменницею, присвячене сучасному станові татарської літератури – над ними працював Володимир Даниленко.

У традиційній рубриці «Спогади» – досить симпатичний текст Володимира Моренця «Лукаш зблизька і здалека» та матеріял Сергія Білоконя «Початок кар’єри й історія моєї збірки», в якій автор укотре звертається серед інших тем до знакової в своїй творчій біографії постаті – Георгія Нарбута.

Блок «Історія» репрезентує розвідка Олександра Осіпяна «Вірменська діяспора у середньовічному Києві та на Київщині», а завершують число рецензії Сергія Грабовського на книжку Віталія Табачковського «У пошуках невтраченого часу (Нариси про творчу спадщину українських філософів-шістдесятників)» та критична репліка Дмитра Стуса про рецепцію творчости Павла Загребельного, яку пропонує читачеві Михайло Слабошпицький у праці «За гамбурзьким рахунком». І зовсім наостанок – бібліографія та матеріял Леоніда Іваненка «Будні й свята будинку вчених».

Іванка Франко

 

Редакція «Критики» не тішиться ані з візії п. Стріхи щодо того, як має поводитися відповідальний автор, ані, тим більше, з візії колеґ із «Сучасности» щодо того, як мають поводитися цивілізовані редактори. Редакція «Критики» вельми сприкрена цією малопривабливою історією, але воліла б тлумачити її як непорозуміння, а не як відверто недружній крок з боку видання-конкурента або черговий вияв очевидної непрофесійности. В кожному разі, чекаємо на пояснення та, звісно, на вибачення.

А.М.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Ростислав Загорулько ・ Лютий 2018
Число містить публікації, присвячені теперішній ситуації у країнах Східної Европи. Відкривають його...
Юлія Бентя ・ Березень 2016
«Відчужені. Росія і Захід у 2015 році» — так називається березневе число часопису «Osteuropa», у...

Розділи рецензій