Віктор Малахов, Ігор Мойсеїв, Олександр Федорук та ін. . Сучасність. 2004, №2

Березень 2004
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
176 переглядів

Літературна добірка лютневої «Сучасности» мерехтить розмаїттям імен. Зокрема, тут сусідують позажанровий текст покійного Володимира Затуливітра «Діжа», шкіци Раїси Талалай, «Курортний роман по-українському» Олекси Підлуцького та оповідка нещодавньої львів’янки Лесі Демської «Квіти святого Яна», в якій катма виробленого стилю, зате скільки завгодно побутовізму, любого поколінню партійних постмодерністів.

Поезію представлено прозопоетичним циклом Віслави Шимборської «Хвилина» в перекладі Юлії Булаховської та добіркою Олени Галети.

В рубриці «Суспільне життя» Олена Лазоренко намагається збагнути, що таке модернізаторська еліта і яка її роль у розбудові громадянського суспільства в Україні, але при цьому не так прояснює, як іще більше заплутує й без того вельми розпливчасте в часи неолібералізму поняття чільної верстви суспільства. Сергій Грабовський задається конкретнішим питанням: «Яка Україна потрібна Польщі?», полишаючи, одначе, справу остаточного вибору за польською-таки стороною.

Розділи часопису, присвячені культурі та мистецтву, подають есеїстику Віктора Малахова, Ігоря Мойсеїва, Олександра Федорука та Романа Корогодського. Літературознавець Маргарита Єгорова, підхоплюючи січневу естафету Ігоря Маленького, аналізує четверту поетичну збірку Василя Стуса «Час творчости» як межову книжку в доробку поета, «яскравий поетичний спалах», що «перетворився на багаття <...> поезії “Палімпсестів”». В «Епістолярії» публікуються листи Вячеслава Чорновола до Галини Гордасевич.

Біля «Книжкової полиці» цього разу чергують новоспечений шевченківський лавреат Василь Слапчук та Іван Сіверко, які наввипередки гортають двотомовик Валерія Ляхевича – одного з «проклятих», а відтак і призабутих українських письменників останньої чверти збіглого століття. А Володимир Кашка всолоджується збіркою-книжкою Володимира Науменка «Заблудлі птахи».

Насамкінець обох номерів «Сучасности» в розпочатій у першому з них рубриці «Переспіви» незнані, але впізнавані літератори Римма Рурк, Шарлотта Кляр, Федь Міт, Герасим Юнг, Тарас фон Дяк пропонують зразки своєї творчости, за якими знавці укрсучлітпроцесу мають упізнати його знаних учасників – прототипів цих дотепних пародій. Далебі, це заняття вимагає більшої розумової розвинености, аніж люблений посполитими КВН, чиї тонкі алюзії є тестом на обізнаність із неминущими здобутками російської попси.

С.С.

 

Привертає увагу дуплетна подача в лютневих числах «Сучасности» й «Березолю» двох видозмін тексту Сергія Білоконя про – sic – єврейську державу в Україні, що існувала в 1918–1938 роках. Років із п’ятнадцять тому така синхронність напевно означала б: українським журналам начальство повідомило, що вже стало можна; тепер вона напевно означає: щось таке стало в політичній атмосфері, якщо аж навіть українські патріотичні видання. яким на пояснення тяжкої біди неньки-України досі не бракувало московської окупації, так одностайно помітили єврейську, під якою, за браком переконливішого супостата, дотепер здебільшого мусила самотньо стогнати сердешна Росія. Найкращі інтелектуальні сили України, втілені в персоналі МАУП, нарешті простягли покинутому сам на сам зі світовим сіонізмом братньому слов’янському народові руку безкорисливої допомоги – і ця визначальна подія вочевидь потребує окремої розмови.

В.Д.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Ростислав Загорулько ・ Лютий 2018
Число містить публікації, присвячені теперішній ситуації у країнах Східної Европи. Відкривають його...
Юлія Бентя ・ Березень 2016
«Відчужені. Росія і Захід у 2015 році» — так називається березневе число часопису «Osteuropa», у...

Розділи рецензій