Тетяна Журженко, Роман Шпорлюк, Микола Рябчук та ін. Сучасність. 2003, чч. 4–6

Червень 2003
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
137 переглядів

Літературний відділ «Сучасности» в четвертому числі подає добірки поезій Наталки Білоцерківець і Оксани Смерек, у п’ятому – вірші Анатолія Кичинського та посмертну поетичну публікацію нещодавно померлого Сергія Набоки «Те, що сталось, було життям», а в шостому – Володимира Затуливітра та Михайла Григоріва. Друкування прозових творів продовжене з раніших чисел: повість Валерія Шевчука «Декоративна жінка» (4) з попереднього, початок драматичної повісті Марії Матіос «Трояка ружа» було подано в торішньому 11 номері, ну а «Вечірній мед» Костянтина Москальця – це третя книга роману, дві перші частини якого, «Зима у Львові» та «Упродовж снігопаду», вже вийшли й у книжковому виданні. В червні розпочато публікацію роману Павла Чорного та Віктора Шила «Бодай-цикута» (закінчення обіцяно в наступному числі) та надруковано невеличку новелу Наталки Поклад «Марґінес».

Микола Рябчук в інтерв’ю для квітневого номера стверджує, що «не називає себе політологом». (Нещодавно в «Критиці» він пояснював, чому він не критик, а трохи раніше в передмові до своєї останньої – але, сподіваймося, не останньої – книжки, збірки оповідань, пояснював, чому він не письменник, тож маємо вже деякі підстави говорити про кризу ідентичностей знаного літератора.) Тимчасом саме політологічну його концепцію в цьому ж таки номері беруть на приціл Тетяна Журженко та Роман Шпорлюк, ставлячи публіцистові на карб «надто штучне, спрощене, схематичне, і, зрештою, політично шкідливе протистояння “двох Україн”». Микола Рябчук формулює свої заперечення в статті, вміщеній у наступному, травневому випуску журналу. Крім того, суспільно-політична публіцистика представлена роздумами Сергія Грабовського «XX століття: трагедія українського села» (4) та «Чи потрібен національній культурі державний патерналізм?» (6); статтею Леоніда Шульмана «Національні інтереси: хто і з чим їх їсть» (4) – це міркування, спричинені дискусією в «Сучасності» про українську націонал-демократію; два матеріяли присвячено проблемі глобалізації: Анатолій Паньков пророкує наближення світової геополітичної кризи, пов’язане з «новим світовим порядком – єдиною загальнопланетарною Імперією на чолі з США» («Всесвітня Римська імперія»), а Віктор Каспрук у статті «Глобалізація як чинник (не)безпеки Сполучених Штатів Америки» (обидва – ч. 5) доповнює і розширює свій погляд на нову стратегію національної безпеки США, викладений у першому цьогорічному числі «Критики» (повз увагу читачів обох часописів це не пройшло, для решти не зайве й не обтяжливо було б зробити примітку – принаймні, «Критика» саме так і робить, беручи вже публіковані тексти, хай і змінені спеціяльно для неї); Юрій Шаповал пропонує розвідку «Голод 1932–1933 років: політичне керівництво УСРР і Кремль», а Ірина Грабовська розповідає про українського публіциста Романа Рахманного, який по війні виеміґрував і нещодавно помер у Канаді.

Роман Корогодський, спираючись на особисті спогади й архівні документи, розповідає про Вячеслава Чорновола (4),  філософ Василь Лісовий згадує власне життя  (5, 6, далі буде).

Вміщено три літературознавчі праці: Наталя Монахова пропонує спробу постколоніяльної інтерпретації «Польових досліджень з українського сексу» Оксани Забужко (4), інших двох дослідників зацікавив давніший літературний матеріял: Ігор Лімборський друкує статтю «Просвітництво як літературна епоха: проблеми сучасної інтерпретації» (5), а Максим Стріха – розділ з нової книжки «Данте й українська література: досвід рецепції на тлі “запізнілого націєтворення”» (6).

Художник Прокіп Колісник полемізує з критиком Григорієм Міщенком, не погоджуючись із засадами, якими той керується в своїх оцінках мистецької творчости (4).

В рецензійному відділі квітневого номера бачимо лише «кілька думок» Юрія Бедрика про книжку Костянтина Коверзнєва «Наше прощання (Рефрени і сантименти)». Зате в травневому він рясний: І.-С. Коропецький рецензує працю провідного американського економіста Джозефа Стиґліца про глобалізацію, Марта Тарнавська – другу книгу спогадів Григорія Костюка, Наталя Жлуктенко – «Історію американської літератури XX століття» Тамари Денисової, Василь Овсієнко – монографію Анатолія Русначенка «Народ збурений: Національно-визвольний рух в Україні й національні рухи опору в Білорусії, Литві, Латвії, Естонії у 1940–50-х роках», Володимир Шевчук – книжку Миколи Руденка «Гносис і сучасність (Архітектура Всесвіту)», Андрій Зубко – багатотомне видання «Тисяча років української суспільно-політичної думки». У червневому випуску Оксана Кузьменко розглядає видану в Луганську поетичну збірку Василя Голобородька «Посівальник», а словацький літературознавець Микола Неврлий – повість І. Яцканина «Ангел над містом», що побачила світ у Пряшеві.

Музикознавець Олена Зінькевич міркує про історію та перспективи української симфонії, а Ярослав Ісаєвич присвятив свій допис постаті історика Лева Біласа (5).

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Ростислав Загорулько ・ Лютий 2018
Число містить публікації, присвячені теперішній ситуації у країнах Східної Европи. Відкривають його...
Юлія Бентя ・ Березень 2016
«Відчужені. Росія і Захід у 2015 році» — так називається березневе число часопису «Osteuropa», у...

Розділи рецензій