Володимир Цибулько, Василь Шкляр, Ліда Палій, Юрій Барабаш, Костянтин Сігов, Вадим Скуратівський, Микола Неврлий, Павло Усенко, Леонід Іваненко. Сучасність. 1999, чч. 6, 7–8

Жовтень 1999
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
41 переглядів

Червневе число «Сучасності» відкривається новою поемою Володимира Цибулька «Шеол». Тут-таки друкується закінчення роману Василя Шкляра «Ключ», добірка віршів Ліди Палій «Матері», статті Юрія Барабаша «Дискурс “бусурманства” (Гоголь і Шевченко)», Костянтина Сігова «Civitas academica та призначення університету», Вадима Скуратівського «Миколі Холодному – шістдесят?», Миколи Неврлого «Михайло Мухин і літературна молодь Закарпаття», Павла Усенка «“Руський” воєвода Потоцький в українському просторі та московському часі» та Леоніда Іваненка «Наш світ крізь призму толоки» (про мовні проблеми). Публіцистика представлена статтями Сергія Грабовського «Країна донів, або Післямова до розгепаних ілюзій», Тетяни Метельової «Вибори-99: експозиція перед стартом», Станіслава Кульчицького «Історичне місце радянського комунізму» та Теофіла Бауера «Традиційне природокористування Буковини». Мирослав Прокоп рецензує українське видання книжки Романа Шпорлюка «Комунізм і націоналізм», Євген Мулярчук – «Укорінення» Сімони Вейль.

У числі за липень-серпень друкується нова подача «Напівсонних листів з Діамантової імперії і Королівства Північної землі» Володимира Яворського (початок – у ч.1–2, 1998). Із новими віршами виступають Тарас Федюк і Юрій Завгородній. У рубриці «Критика» Віктор Неборак друкує «Два уривки на класичні теми» (про «Енеїду» Котляревського та «межі гри» у постмодернізмі); Олександр Хоменко пише про прозу Володимира Яворського. У рубриці «Публіцистика» Богдан Казка підсумовує «Уроки балканської кризи», Антоніна Колодій пропонує новий підхід «До питання про політичний режим в Україні», а Микола Мушинка дає чергову відсіч «антиукраїнству», котре «набирає сили» (мається на увазі русинський рух на Пряшівщині). Історичні матеріали представлені статтями Ярослава Ісаєвича «Селяни України: вчора й сьогодні», Анатолія Русначенка «Польська підпільна суспільно-політична думка про Україну й українську проблему» та Леоніда Комзюка «Драгоманов і Міхновський: діалог альтернативних конституційно-правових концепцій самостійности України». В цьому ж числі друкується невідома стаття М.Лясковця (Леоніда Мосендза) «Знесвячування храму» – про М.Хвильового й трагедію українського націонал-комунізму (з післямовою Вадима Скуратівського); нарис Ігоря Лосева «Севастополь: дещо про анклавні форми національної культури»; рецензії – Ірини Грабовської на публіцистику Романа Рахманного та Олександра Найдена на книжку Неллі Корнієнко про Курбаса (див. також ч.5 «Критики»).

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Олег Коцарев ・ Лютий 2018
Беззаперечним центральним матеріялом випуску є фраґмент книжки спогадів письменника, критика,...
Юлія Бентя ・ Березень 2016
«Відчужені. Росія і Захід у 2015 році» — так називається березневе число часопису «Osteuropa», у...

Розділи рецензій