За редакцією Віри Меньок. Сучасна рецепція творчості Бруно Шульца. Наукові матеріали III Міжнародного Фестивалю Бруно Шульца в Дрогобичі

Липень 2013
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
4
1094 переглядів

Дрогобич: 2009.

У книжці вміщено матеріяли наукової конференції, проведеної в Дрогобичі 2008 року в рамках III Міжнародного фестивалю Бруна Шульца. Фестиваль зібрав шульцологів із дванадцяти країн; їхні тексти подано трьома мовами (польською, українською та англійською), щоправда, повністю – лише мовою ориґіналу, а переклади суттєво скорочено.

Єжи Яжембський у вступі розповідає, як розвивалося шульцознавство, про фестивалі та наукові конференції, здебільшого ті, на яких побував сам.
Перший із двох розділів книжки містить статті дослідників-шульцознавців про сучасні інтерпретації Шульцових творів, другий – про особливості сприйняття Шульца у різних країнах.

У першій частині йдеться про різноманітні теорії, які застосовують як ключі до прочитання Шульцової прози. Віра Меньок пише про «неврятованого» Шульца, до творчости якого в Україні знов почали звертатися лише у 1980–1990-х роках. Цього блискучого автора часто критикували за мовні дивацтва, численні запозичення іншомовних слів, недотримання правил польської мови та за хаотичне образотворення. Радянські критики звинувачували письменника у відсутності гуманізму, поринанні у світ фантазій та порушенні раціональної структури дійсности. Окрім того він мав багато спільного з Кафкою, якого в Радянському Союзі засуджували. Однак у передмові Артура Сандауера до польського видання Шульца 1956 року письменника зображено чи не найкращим із реалістів, який зміг чудово вловити дух епохи.

На Шульца також часто дивляться крізь призму мазохізму. На думку Єжи Фіцовського, Артур Сандауер суттєво перегнув палицю, обернувши Шульца на мазохіста, який сам шукав смерти від нацистської кулі. Загалом підходи Сандауера і Фіцовського різняться тим, що перший прагнув увести Шульца у якнайбільшу кількість контекстів (експресіонізм, сюрреалізм, фройдизм, берґсонізм, кабалістика, гностицизм), а другий намагався окреслити творчість письменника як окремий світ із власною мітологією.

Багато сказано про спорідненість Шульца з Кафкою та про звільнення від штампу «епігона Кафки». Вони обидва – сновидці, модерністи, декаденти та магічні реалісти, схильні перетворювати людей на тварин. Кафці для цього придалася комаха, а для Шульца, вважає художниця та письменниця Ева Курелюк, важливішими є образи кондора, таргана і крокодила. Алєксандер Ф’ют порівнює Шульца з Рильке, наголошує на важливості опису дитячих вражень та антропоморфізації речей для обох письменників. Французький шульцолог Жан-П’єр Сальґас пише про перегукування Шульцової прози з творчістю Ґомбровіча. А от стаття Анни Басяк про хасидського рабина із Дрогобича виглядає у цьому збірнику зовсім недоречною, із Шульцом її пов’язує хіба що спільне місто.

Про рецепцію Шульцових текстів в Ізраїлі, Україні, Франції, Бельгії, Голандії, Данії, Бразилії, Іспанії, Італії, Чехії пишуть переважно його перекладачі, тому маємо змогу побачити ситуації зсередини, почитати про якість перекладів та про успішність виданих книжок у кожній із країн. Урі Орлєв, цитуючи листи Шульца з розповідями про дитинство, пише про слова, які йому не вдавалося перекласти на гебрейську мову. Генрик Сєвєрський, пишучи про сприйняття Шульца у Бразилії, звертає увагу на традицію магічного реалізму (Рульфо, Маркес, Карпентьєр). Франческо Каталучіо дивується з того, що Шульцову прозу здебільшого видають без його графічних робіт, тимчасом як переважну їх більшість можна трактувати як ілюстрації до неї.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Катерина Девдера ・ Березень 2017
Знаний німецький письменник Алоїз Принц є автором низки життєписів, зокрема Германа Гесе, Франца...
Ганна Протасова ・ Серпень 2016
У книжці зібрано літературно-критичні та есеїстичні нариси Миколи Рябчука, більшість із яких...

Розділи рецензій