Дмитро Шевчук. Сучасна політична філософія

Червень 2012
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
369 переглядів

Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2012.

Поняття політичної філософії в українському гуманітарному просторі не так популярне, як, скажімо, у Франції, Італії чи США, тож Дмитро Шевчук у передмові до своєї праці про цей феномен указує на множинність його тлумачень та інтерпретацій, а особливо наголошує необхідність філософського підґрунтя політики та політичного як своєрідного порятунку від буденного поневолення: «Філософування ж може нас звільнити від цієї зациклености, окреслюючи своєрідний простір свободи. У цьому сенсі можемо говорити, що філософія політики – це також і своєрідна політика філософії, що спрямована на досягнення свободи». Цікаво, що водночас філософія є порятунком для індивіда від поневолення самої ж політики, в основі якої має бути філософський світогляд.

Докладніше про сутність політичної філософії йдеться у першому розділі «Проблеми». Автор окрім іншого звертає увагу на проблеми міту, релігії, постполітичного позасвідомого, ідеології та утопії. Помітно, що для Шевчука постполітичне є основою і для огляду провідних філософських, культурологічних, соціяльних проєктів, і для конструювання власної наукової позиції. Однак помітний і певний скепсис щодо постполітичної ситуації у світі, котра пропонує плюралізм, відсутність чітких меж поміж секторами реальности та й, загалом, свавілля інтерпретацій. Не випадково згадано Ганну Арендт, яка чи не вперше зафіксувала розрив політичної філософії із традицією. У ситуації, коли політична теорія випереджає політичну реальність, каже Дмитро Шевчук, «народжується концепт постполітичного, бо виникає прагнення вийти поза межі актуального стану речей, поза межі політики». Втім, а чи не є постполітичне теоретичною абстракцією, продуктом ігор та «лабораторії концептів»? Зрештою, автор сам відповідає: постполітика є результатом проєкту постмодерну та часу, в якому вона здійснюється.

У наступному розділі розглянуто основні напрямки політичної філософії: неомарксизм, сучасний лібералізм, комунітаризм тощо. Всі вони достатньо відомі, але, вписані у контекст політичної філософії, актуалізують альтернативний погляд на усталені речі. Важливо, що в жодному з пропонованих філософських та ідеологічних напрямів не випущено огляд постатей чільних теоретиків, а також детально розглянуто менш популярних авторів. Така стратегія має зацікавити обидві авдиторії – студентів і спеціялістів, яким пропоновано відповідний спосіб систематики політичної філософії.

Прикінцевий розділ фокусується на теоріях та концептах окремих мислителів, які так чи так можуть бути вписані в матрицю політичної філософії. Власне, автор провокує читача: а чи можна Славоя Жижка чи Джорджіо Аґамбена вважати представниками політичної філософії? Що конкретного змінюють відповідні філософські (Юрґен Габермас), естетичні (Жак Рансьєр), агоністичні (Шанталь Муф, Джон Ґрей), антропологічні (Ханна Арендт), психоаналітичні (Славой Жижек) чи ідеологічні (Фредрик Джеймісон) проєкти у розумінні політичного? До запропонованих авторів хотілось би додати представників постколоніяльної філософії, бодай найвідоміших: Гомі К. Бгабгу, Ґаятрі Співак, Едварда Саїда.

Шевчукова праця є цілісним і послідовним текстом. Розуміючи спірність поняття політичної філософії, виділено цілий розділ для осмислення цієї проблеми, що є чи не основною перевагою книжки. Добрий стиль письма, гнучке рефлексивне мислення, сповнене наукових сумнівів і пропозицій, перетворюють працю із навчального посібника у повноцінну наукову пригоду, де, можливо, остаточна істинна відповідь не завжди знайдеться, однак, натомість, є постійне запитування, притаманне для будь-якого філософського мислення.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Володимир Шелухін ・ Січень 2017
Прагнення вибудувати абсолютно раціональну політику в умовах електоральної демократії часто...
Ростислав Загорулько ・ Вересень 2016
Останнє число часопису за 2015 рік присвячено інтервенціоністській політиці Росії та Угорщини...

Розділи рецензій