Елена Устюгова. Стиль и культура. Oпыт построения общей теории стиля

Травень 2007
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
207 переглядів

Санкт-Петербург: Издательство Издательство Санкт-Петербургского университета, 2006.

Монографія професора Санкт-Петербурзького університету Єлєни Устюґової є спробою створити універсальну теорію стилю, що була би чинна для найрізноманітніших сфер: від літературознавства й естетики до соціології та філософії науки. Дослідниця прагне скомпенсувати брак комплексного розгляду поняття «стиль» як метадисциплінарного концепту і вказує на недостатню відрефлектованість цього поняття в межах різних наук (переважно гуманітарних), де, попри це, ним послуговуються досить часто. Праця присвячена, по-перше, виявленню загального знаменника значень «стилю» через аналіз застосування його в подекуди досить віддалених сферах; по-друге – окресленню стильових парадигм упродовж усієї історії культури (їх Устюґова нараховує три); по-третє – розробленню універсальної методології побудови інтердисциплінарної теорії стилю та встановленню базових засад цієї теорії.

Авторка розглядає стиль у єдності двох його вимірів: конкретних стилістичних практик (що їх представляють культурні епохи, напрями, течії, творчість окремих митців) і спроб теоретичного осмислення цієї категорії, що, відповідно, можуть узагальнювати вже наявний стилетворчий досвід або ж правити за теоретичні приписи для майбутніх практик. При цьому загальним тлом дослідження стилю в монографії є культура, взята в широкому розумінні – як єдність усіх духовних виявів людини, що покладає себе в певному стосунку до світу (і зумовлює тип самостосунку); відповідно, складниками культури виявляються наука, мистецтво, філософія, характер повсякденної поведінки та соціяльні відносини. Устюґова трактує культуру передусім як універсальну цілісність смислів, а відтак тлумачить стиль як спосіб самоідентифікації суб’єкта культури, який є водночас її творцем, реципієнтом і самосвідомістю. Отож дослідниця прописує своєрідну онтологію стилю, хоча майже не вживає цього словосполучення.

Авторка фахово аналізує попередні концепції стилю і намагається уникнути традиційних пасток генералізації та синґуляризації. Для неї стиль є передусім цілістю, що містить певний набір елементів і способів стосунку між ними; ця цілість постає неодмінно в загальнокультурному контексті, який є універсальною основою її леґітимації та містить умови її функціонування, розвитку й занепаду.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Олег Сидор-Гібелинда ・ Червень 2018
Сказати, що авторка «в матеріялі», – не сказати нічого. Вона довгі роки спілкувалася із цими «...
Яна Примаченко ・ Листопад 2017
Книжка є не просто антологією життя і творчости видатного митця. Вона кидає світло на цілу епоху в...

Розділи рецензій