Федір Вовк. Студії з української етнології та антропології: нова редакція

Квітень 2017
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
438 переглядів

Харків: Видавець Савчук О. О., 2015.

Праця є препринтом дослідження українського антрополога й етнолога Федора Вовка. Її доречно оцінювати у контексті доробку Вовка та упорядників — етнологинь Олени Таран, Світлани Маховської, Юлії Буйських і видавця Олександра Савчука.

У передмові Таран зазначає, що Вовк, слухаючи впродовж вісімнадцяти років лекції провідних французьких фахівців з антропології, з часом зосередився на українському матеріялі, а після захисту в 1905 році докторської дисертації «Скелетні видозміни ступні в приматів та в людських рас» викладав антропологію у Санкт-Петербурзі. Свої праці підписував як Волков, проте його науковому доробкові не властиві російськоцентричні погляди.

До видання ввійшли дві праці, перекладені з російської мови («Антропологічні особливості українського народу» та «Етнографічні особливості українського народу» 1916 року), і два тексти, перекладені з французької («Шлюбний ритуал та обряди на Україні» 1892 року й «Сани в похоронному ритуалі на Україні» 1896 року).

Вовк стверджував, що мова не є надійною антропологічною ознакою, адже вона може зникнути або її може замінити інша мова. Однак на підставі аналізу говірок він дійшов висновку, що українці є переважно високорослими, темноокими, темноволосими й круглоголовими. Спираючись на лінґвістичні напрацювання російського науковця Алєксєя Шахматова про поділ східних слов’ян на три групи (північна, середня, південна) в часи Київської Русі, він зробив висновок, що білоруси зазнали литовських впливів, українці — тюркських, а росіяни — фіно-угорських. Транслюючи ці спостереження в антропологію, було виокремлено відмінність українців від росіян та білорусів в антропологічних параметрах і детально описано їх у таблиці.

Науковець проаналізував господарство, народну техніку і знання, транспорт, їжу, одяг, архітектуру, вірування та обряди українців. На думку етнологині Буйських, Вовк уперше перейшов від однобічного опису фольклору, не розглядаючи матеріяльної культури та побуту, до систематичних досліджень, ілюструючи висновки матеріялами найновіших етнологічних і антропологічних досліджень.

У студії про шлюбний ритуал Вовк повністю описує шлюбні церемонії в Україні. Він вдається до порівняльної етнології, характеризуючи схожість українців не лише зі слов’янськими народами, а й із народами Евразії та Африки. Науковець ілюструє кожен обряд текстами пісень, порівняннями з обрядами інших народів. Для прикладу, він доводить, що звичай публічно демонструвати доказ дівочої цноти давній і поширений не лише серед індоевропейських, а й серед семітських народів. Весільний прапор, як правило, був червоного кольору (хустина, стрічка, пояс). У наш час на Поділлі пляшку випитого шампанського прив’язують до дерева червоною стрічкою. У примітках подано аналіз традиційних і трансформованих звичаїв весільної обрядовости, що його здійснила етнологиня Маховська на підставі зібраних матеріялів польових етнографічних досліджень.

Характеризуючи ті чи ті сфери побуту й антропологічні параметри, науковець охоплює хронологію від палеоліту до початку ХХ століття. Наприкінці книжки упорядники подають принциповий висновок науковця, що український народ на території свого розселення, попри іноетнічні впливи, є етнічним цілим, окремим від інших слов’янських народів.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Тамара Марценюк ・ Квітень 2018
Авторка зізнається, що дослідження привело її до переосмислення української ідентичности, а також...
Анна Кудінова ・ Жовтень 2017
Українська етнологиня Ірина Ігнатенко присвятила цю книжку бабусі — поліській цілительці Ганні...

Розділи рецензій