Упорядники Наталія Зубар, Олег Мірошниченко; передмова Ігоря Семиволоса. Стратегії трансформації і превенції прикордонних конфліктів в Україні

Червень 2017
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
271 переглядів

Львів: Галицька видавнича спілка, 2015.

У науково-практичному збірнику, над яким працювали експерти проєкту «Українська миротворча школа», російсько-українську війну висвітлено з багатьох перспектив. Із-поміж інших тем розглянуто й проблеми внутрішньо переміщених осіб. Оксана Міхеєва та Вікторія Середа на сторінках видання презентують своє соціологічне дослідження «Сучасні українські внутрішньо переміщені особи: основні причини, стратегії переселення та проблеми адаптації». Щоб вивчити особливості вкорінення людей на новому місці, інтерв’юери опитали респондентів із Криму та сходу України, які нині мешкають у Києві, Одесі, Харкові, Львові та Дніпрі. До вибірки потрапили люди, які могли самостійно обирати напрям переселення: кримчани, які покидали домівки у березні–квітні, та мешканці Донеччини і Луганщини, які виїздили у травні–липні 2014 року.

Опитані досить відверті в проговорюванні минулого, однак вони цензурують себе, коли йдеться про теперішній процес адаптації. Люди обережно висловлюють контроверсійні думки, воліючи не вирізнятися та не відчуваючи в собі права на власний голос. Їхнє затаєне мовчання стосується і політичних поглядів, і відмінности у культурних устроях, релігійних звичаях — у випадку з мусульманськими громадами. Усе це свідчить про те, що у час проведення дослідження (жовтень 2014 — січень 2015 року) вимушені переселенці не почувалися повноцінними членами нових громад.

Окремі матеріяли присвячено представникам релігійних меншин України, які опинилися в зоні бойових дій. Автори статті «Громада турків-месхетинців в умовах збройного конфлікту на сході України» проводили інтерв’ю, відстежували матеріяли в медіях та послуговувалися довідковими джерелами, щоб оцінити становище цієї громади в чинних обставинах. Із результатів їхніх напрацювань важко скласти однорідну картинку: у цій громаді є і переселенці (в Україні, Росії та Туреччині), і волонтери, і бійці АТО, і ті, хто побоюється переслідувань української влади. Непевність становища не дає підстав бути надміру відвертими. Приміром, на Херсонщині месхетинські турки понад двадцять років не можуть отримати українське громадянство. І автори, і герої статті менше зосереджуються на широких оцінках чинного конфлікту — більше значення у ньому має збереження ідентичности громади.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Інна Булкіна ・ Червень 2017
З одного боку, відлига і так звана «культурна дипломатія», що її західні попередники авторів книжки...
Юлія Ємець-Доброносова ・ Квітень 2017
Дослідження, результати якого представлено у виданні, мало на меті з’ясувати особливості участи...

Розділи рецензій