Станіслав Лубенський. Степовий пірат

Травень 2015
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
127 переглядів

Переклад з польської Оксани Пендерецької
Чернівці: Книги – ХХІ, 2015.

Історична розвідка польського україніста, видана в Польщі 2012 року і за три роки перекладена українською, має на меті зробити діяльність Нестора Махна зрозумілішою польському читачеві. Утім, і в Україні постать Батька не позбавлено стереотипів та наслідків радянської пропаґанди, і її мало знають навіть у тому-таки Гуляйполі. Як резонно зауважує Станіслав Лубенський, «Махно для незалежної України — постать незручна».

У книжці подано біографію Махна від юнацьких років у Гуляйполі, участи в підпільних анархістських робітничих гуртках, ув’язнення у царській в’язниці за напади і крадіжки в складі групи «Бідні хлібороби» (саме у в’язниці Махно знайомиться з теорією анархізму і програмами соціялістичних партій, а також пише вірші) до революційної діяльности Махна як командира Революційної повстанської армії, втечі в Румунію та судового процесу над ним у Варшаві. Вкінці Лубенський коротко зупиняється на періоді перебування Махна в Парижі, де той завершив життєвий шлях.

Поруч із біографією самого Махна Лубенський прагне якомога докладніше описати долю його другої дружини Галини Кузьменко, Матінки (частково справу полегшує Галинин щоденник, у якому вона описує революційні будні). Завершується книжка описом долі Галини та доньки Олени після їхнього повернення до СРСР під час Другої світової війни.

Книжку побудовано так, що історичні факти про Махна чергуються із враженнями самого Лубенського про сучасне Гуляйполе, мешканці якого вкрай неохоче беруться говорити про отамана, не маючи певности, чи його досі офіційно вважають за бандита, чи вже за героя. Лубенський не прагне показати Махна у привабливому світлі чи виправдати (наприкінці книжки подано бібліографію, в якій, окрім видань незалежної України та радянських, половину складають польськомовні видання, присвячені анархізмові, революції та історії України і Росії). Жорстокість махновців у «Степовому піраті» присутня нарівні зі звірствами інших армій, які брали участь у громадянській війні. Водночас сучасну Україну, зокрема Гуляйполе, показано як територію абсурду, де історичну пам’ять було витерто роками застрашення, а нинішні спроби осмислити Махна (Махнофест чи фестиваль «Вольниця» у Гуляйполі) по-різному, але рівною мірою говорять, як зауважує Лубенський, не про постать Нестора Махна, а про недолугість української історичної та культурної політики.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Редакція Критики ・ Лютий 2018
Книжку з пера чільної дослідниці ранньомодерної історії України присвячено колоритній постаті...
Ярослава Тимощук ・ Червень 2017
Оповідачка дискутує з героями, коли в їхніх версіях подій з’являються розбіжності. У...

Розділи рецензій