Упорядник Олександр Морозов. Стародруки XVI – першої половини XVIII ст. з колекції «Polonica» бібліотеки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Каталог

Червень 2010
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
193 переглядів

Ніжин: Гідромакс, 2010.

Нині, коли в Україні, передусім на провінції, триває масштабний пограбунок архівів, бібліотек і музеїв, не може не тішити, що трапляються ще ентузіясти, які дбають про збереження нашої культурної спадщини. До них належить ніжинець Олександр Морозов, завідувач Музею рідкісної книги тамтешньої університетської бібліотеки. Відомо, що ніжинська бібліотека, що успадкувала велике зібрання дореволюційного історично-філологічного інституту та його попередниці – Гімназії вищих наук князя Безбородька, є однією з найстаріших і найбагатших книгозбірень української провінції. Відомо також, що попри переміщення 1930-х років і втрати воєнного часу фонди її непогано збереглися – під оглядом як повноти, так і фізичного стану. Проте повноцінних сучасних путівників її збірками не існує. Цю лакуну покликана заповнити серія «Книжкові пам’ятки», яку започаткувала бібліотека. Її перший випуск – каталог колекції «Polonica», що його уклав Олександр Морозов, – містить опис понад 200 видань XVI– XVIII століть. Значну частину їх Ніжинський історично-філологічний інститут отримав 1875 року з дублетного фонду бібліотеки Варшавського університету. Серед них – прижиттєві видання польських ренесансних істориків Мацєя Мєховіти, Марціна Кромера, Алесандро Ґваньїні, полемістів Станіслава Оріховського та Пьотра Скарґи, «Аполлонова лютня» Лазаря Барановича. Каталог рясно ілюстровано чорно-білими та кольоровими репродукціями. Видання не позбавлене огріхів: у передачі різномовних текстів вряди-годи трапляються помилки, провенієнції схарактеризовано побіжно, зокрема не зроблено спроби бодай вибіркового прочитання марґіналій, визначення колишніх власників, датування й атрибуції книжкових знаків. А шкода, адже серед колишніх власників трапляються вельми цікаві – на зразок великого канцлера литовського Яна Фридерика Сапєги, уславлених бібліофілів братів Залуських і Карла-Христіана Вооґа, великого коронного гетьмана Пьотра Ожаровського, природничника й мандрівця, ад’ютанта Наполеона I Алєксандра Сапєги. Проте досягнуто головної мети: з появою каталогу ніжинська Polonica отримала «охоронну грамоту», яка, можливо, убезпечить її від сумної долі багатьох інших українських книжкових колекцій.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Єгор Брайлян ・ Жовтень 2018
Чим був журнал «Перець» – провладною спробою задати відповідний тон настроям населення УРСР чи...
Андрій Блануца ・ Серпень 2018
Книжка є ювілейним науковим виданням до 200-річчя від дня народження Миколи Костомарова (1817–1885...

Розділи рецензій