Niall Ferguson. The Square and the Tower: Networks, Hierarchies and the Struggle for Global Power

Жовтень 2018
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
436 переглядів

London: Penguin Books, 2017.

Книжка британського історика Ніла Ферґюсона оповідає про взаємозв’язки двох соціяльних систем – мережевої та ієрархічної. Головне авторове завдання – показати, що в основі світової історії лежить їхнє чергування. Ієрархії втілюють централізовану вертикаль зі значним впливом держави, а мережі сприяють руйнуванню наявного ладу і поєднують чимало непоєднуваних груп, особистостей, явищ та процесів. У книжці чимало сюжетів походять із попередніх авторових праць, зокрема, про співвідношення політико-економічних потенціялів Заходу і Сходу в XV–XVI століттях та історію Британської імперії. Погляди автора на історичні процеси мають риси правого консерватизму. Він намагається відійти від европоцентризму, звертає увагу здебільшого на політичні та економічні виміри минулого, нехтуючи соціокультурними феноменами.

Наведені в книжці історичні приклади передують викладові авторської концепції, а не навпаки. Площа у назві є символом рівности, багатоголосся та можливости розбудови різних зв’язків; вежа уособлює державну владу з прагненням контролювати суспільство. Синтезу можна умовно поділити на три частини. Перша розповідає про співвідношення мереж та ієрархічних структур, які можна вважати за мережі, теоретичні підходи до їхнього вивчення. Автор доводить, що будь-яка людина є членом певної мережі: асоціяції випускників, громадської організації тощо, і такі мережі існували від давніх часів. У другій частині проаналізовано існування/протиставлення/взаємозалежності ієрархій та мереж. Ферґюсон починає з ордену ілюмінатів, без якого важко уявити історію масонства, і далі переходить до аналізу мереж від часів Реформації як чи не першого успішного досвіду вільного поширення ідей, зокрема й завдяки книгодрукуванню. Період від кінця XV до кінця XVIII століття історик уважає за першу мережеву еру, коли на противагу консервативній ідеї феодальної держави приходить ідея наукового проґресу, Просвітництва, кардинально змінюється мапа світу. Відкриття Америки та колоніяльне проникнення европейців у Новий світ, Африку та Азію приводять до створення глобальних торгівельних мереж. Ці процеси Ферґюсон схильний описувати через особу чи групу: династія Медичі, Ротшильдів, масонські гуртки в США, Генрі Кісинджер та інші. Калейдоскоп особистостей, процесів та явищ дає змогу усвідомити тенденції світового розвитку, коли не держави, а саме мережі чи ієрархії були рушіями історії.

Наприкінці XVIII століття, після Французької революції, відбувається реставрація ієрархічної моделі світового устрою. Події XIX століття описано як епоху панування п’яти центрів сили (пентархія Віденського конґресу), що уособлювали глобальну ієрархію. Розбудова колоніяльних імперій з інфраструктурою та засобами зв’язку лише централізувала взаємовідносини колоній із метрополіями. Напередодні Першої світової війни пентархія стала світовою гегемонією монархій.

Найцікавіша, третя частина, оповідає про новітні кульбіти у боротьбі вільних мереж з ієрархіями. Автор звертає увагу на роль невеликих груп, що визначали майбутнє людства, зокрема британських гомосексуалів із вищих суспільних щаблів, що працювали на радянську розвідку. Період від Першої до Другої світової війни, на думку історика, позначено поширенням шкідливих ідеологій із лідерським принципом в основі та значними політичними й економічними катаклізмами. Із появою інтернету неформальні мережі (Давос, соціяльні мережі, інституції громадянського суспільства) поступово заступають державні інституції. Історик підсумовує, що в умовах розквіту популізму ані мережі, ані ієрархії не є ідеальними формами суспільно-політичного та економічного розвитку.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Василь Кононенко ・ Серпень 2018
Видання завершує чотиритомовий проєкт публікації джерел про Хмельниччину. Воно висвітлює роки...
Оксана Булгакова ・ Квітень 2018
Монографію присвячено святам і дозвіллю українців, які з різних обставин у роки Другої світової...

Розділи рецензій