Лєон Іванов, Карін Хоїнський, Ірина Зільке.... Sprache. Literatur. Politik. Ost- und Südeuropa im Wandel (Studien zur Slawistik, Band 10)

Грудень 2005
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
155 переглядів

Hamburg: 2004.

Збірник містить доповіді наукового симпозіюму, що відбувся в Мюнстерському університеті (Німеччина) 28–29 липня 2003 року. Як видно з назви, головними темами зібрання були мова, література й політика на тлі суспільних змін у Східній та Південній Европі. Зважаючи на міждисциплінарний характер оголошених доповідей, редактори структурували матеріяли відповідно до трьох тематичних секцій.

У першу секцію «Оновлення публічної мови. Дискурсивні стратегії та громадські зв’язки» ввійшли роботи, присвячені аналізові дискурсів періоду змін, а також наслідкам упровадження піяр-технологій у публічну мову. Серед інших матеріялів цієї секції читача може зацікавити розвідка Лєона Іванова про мовленнєві маніпуляції в новому російському політичному дискурсі, а також приклади аналізу мови польської політичної преси 90-х років Каріна Хоїнського.

Другу секцію присвячено мовам народів, які нещодавно здобули державність або пережили міжнаціональні конфлікти. Дві доповіді, зокрема, є спробами описати сучасну ситуацію сербо-хорватської мови (чи мов), інша описує нові тенденції в розвитку латвійської мови. Ірина Зільке пише про сучасні мовні тенденції в Україні.

Третя секція є мішанкою різнопланових текстів, об’єднаних гаслом «Мова. Суспільство. Політика пам’яті». Відкриває розділ розвідка швейцарського науковця Йомена-Ульриха Петера «Перевернутий світ. Письменник Алєксандр Зінов’єв як критик і апологет совєтського суспільства». Цікавим є аналіз літературної політики Іосіфа Бродського, розвідка про «роман ініціяції» в сучасній польській літературі, доповідь про реконструкцію минулого в уявленні литовців про себе. Завершує секцію стаття співредактора Альфреда Шпреде про проблему «цивілізму» в філософії права російського теоретика Владіка Нерсесьянца.

З цією темою перегукується спеціяльний додаток до матеріялів симпозіюму: тексти, присвячені темі «Юрґен Габермас в Україні», авторами яких є українські дослідники. Читачі «Критики», певно, пам’ятають дещо провокативні тези Олексія Шевченка в статті «Комунікативна утопія в українському контексті» (2001, ч. 4) та не менш яскраву відповідь Антона Фінька «Шевченків міт про Габермаса» (2001, ч. 6). У коротенькій передмові до цієї публікації Альфред Шпреде пояснює, у який спосіб дискусія, котру розгорнула «Критика», тісно пов’язана із сучасним східно- та південноевропейським інтелектуальним життям.

О.М.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Ростислав Загорулько ・ Лютий 2018
Число містить публікації, присвячені теперішній ситуації у країнах Східної Европи. Відкривають його...
Юлія Бентя ・ Березень 2016
«Відчужені. Росія і Захід у 2015 році» — так називається березневе число часопису «Osteuropa», у...

Розділи рецензій