Йосиф Сліпий. Спомини

Березень 2017
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
318 переглядів

Львів: Видавництво УКУ, 2014.

Мемуари митрополита УГКЦ, патріярха, науковця і релігійного діяча Йосифа Сліпого з’явилися у 1963–1964 роках, коли після звільнення з радянських концтаборів він надиктував їх секретареві о. Іванові Хомі. Існування спогадів, автор яких свідчить про основні події свого життя до звільнення у 1963 році, довгий час не афішувалося, і про них знало вузьке коло осіб.

Спогади написано в одному стилі, але різним калібром. Від локально-приватного характеру до ширшого контексту державних і церковних справ митрополит переходить приблизно з початком Другої світової війни. Автор небагатослівний. Читач не знайде зразків красномовства та розлогих міркувань із докладним описом подробиць та обставин. Це радше звіт про свої дії та коротка характеристика людей, із якими митрополит зустрічався і працював.

Власне спогадам у книжці передують передмова та археографічні зауваги. Редактори видання о. Іван Дацько та Марія Горяча мали одинадцять копій тексту спогадів редакцій 1965 і 1976 років, тож їм довелося виконати значну роботу з вивірення й уніфікації тексту. Окрему цінність книжки становлять понад 650 коментарів, значна частина яких є біографічними довідками про священнослужителів УГКЦ.

У додатках уміщено матеріяли Йосифа Сліпого: звернення до першого секретаря ЦК КПУ Миколи Підгорного та до міністра внутрішніх справ (його прізвище достеменно не відомо) в обороні УГКЦ, реферат про неканонічність Львівського «собору» 1946 року тощо. Цінність двох уміщених меморіялів (звітів) митрополита до двох римських пап про стан УГКЦ у СРСР полягає у проясненні справи призначень деяких священиків-адміністраторів та єпископів середини 1940-х — 1950-х років, щодо яких бракувало документальних підтверджень. Уривок зі спогадів американського журналіста Нормана Казенса, який був неофіційним посередником у перемовинах між Ватиканом і СРСР щодо налагодження відносин, показує дипломатичне закулісся і засвідчує, що звільнення Йосифа Сліпого стало знаком вдячности Нікіти Хрущова римському папі Івану ХХІІІ за мирну ініціятиву під час Карибської кризи.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Редакція Критики ・ Лютий 2018
Книжку з пера чільної дослідниці ранньомодерної історії України присвячено колоритній постаті...
Ярослава Тимощук ・ Червень 2017
Оповідачка дискутує з героями, коли в їхніх версіях подій з’являються розбіжності. У...

Розділи рецензій