Василь Паливода. Спогади українського повстанця і багаторічного в’язня таборів ҐУЛАҐу

Квітень 2002
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
86 переглядів

Київ: Смолоскип, 2002.

Спогади Василя Паливоди належать до тих книжок, появу яких уможливила незалежність України: радянська держава не заохочувала ані такого штибу творчість, ані взагалі надто міцну пам’ять. Бійці УПА, котрі по війні опинилися на Заході, могли публікувати свої свідчення про події воєнних років, не потерпаючи за своє життя і свою свободу; ті, що залишилися по цей бік «залізної завіси» й здобули досвід ще й радянських концтаборів і заслання, остерігалися записувати свої спогади, які неминуче стали б «доказом» «злочинної діяльности». Але маємо вже й нееміґраційні мемуари про визвольні змагання.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Євген Крапивін ・ Квітень 2019
Книжка «Вища лояльність. Правда, брехня і лідерство» колишнього директора Федерального бюра...
Редакція Критики ・ Серпень 2018
Спогади історика Ярослава Федорука «На перехресті століть» сфокусовано на постаті львівського...

Розділи рецензій