Іван Дзюба. Спогади і роздуми на фінішній прямій

Лютий 2010
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
332 переглядів

Київ: Криниця, 2008.

Безмежна самоіронія та вічний, незламний ідеалізм – ось що найбільше впадає в очі в оповіді Івана Дзюби про перипетії власного життєвого шляху – від перших особистих романтичних досвідів до становлення критичної позиції щодо політичного ладу у країні Рад. Поряд із голосом мемуариста, уважного й готового слухати й чути, гомонять інші голоси: у Дзюбиних записниках відлунюють дискусії з товаришами та колеґами навколо інтелектуальних «задачок», що їх запропонували книжки, чути й голоси зовсім випадкових людей – відбитки мінливої дійсности, що їх ретельно занотовує автор, голоси напівзниклого вже світу, зразки народної мовної творчости, які роблять книжку неоціненною скарбничкою також для фразеологів і стилістів.

Перед читачем постають цілком полюдськи, без зайвого патосу й сентиментів описані передвоєнний та повоєнний побут робітничого селища на Донбасі, атмосфера Сталінського педінституту, київські кола творчої та наукової інтеліґенції, вимушене знайомство з тюремними розпорядками. За переказами з життя кількох поколінь власної родини прозирають іще кілька пластів цілком спільної, а не лише приватноспецифічної історії українського народу на різних територіях, а читаючи уважно спостережені й прискіпливо занотовані оповідки про долі цілком конкретних, з іменами і прізвищами, людей, важко не перенестися до міркування про загальні тенденції, що стояли за видимими звичайному спостерігачеві подіями: непоясненними зникненнями з обрію сусідів чи незрозумілими й абсурдними проявами роботи бюрократичної машини...

Ретельна і цікава біографічна довідка від Миколи Жулинського дозволяє розставити хронологічні віхи раптом заблукалому в перипетіях різних десятиліть читачеві, а сам мемуарист прощається з читачем хіба що тимчасово – обіцяючи наступні частини роздумів на фінішній прямій.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Редакція Критики ・ Серпень 2018
Спогади історика Ярослава Федорука «На перехресті століть» сфокусовано на постаті львівського...
Ростислав Загорулько ・ Червень 2017
Упорядниця Раїса Мовчан вбачає у збірнику «своєрідне продовження вже закріпленої нашими класиками...

Розділи рецензій