Дилан Райлі, Аліна Полякова, Віталій Дудін.. . Спільне. Випуск 5. Політекономія расизму

Березень 2014
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
203 переглядів

Черговий випуск «Спільного» присвячено темі, яка, на жаль, стає дедалі актуальнішою не тільки в нас, а й у цілій Европі. Расизм і споріднені з ним різновиди ксенофобії мають різні виміри: соціяльний, політичний, культурний тощо. Редакція видання, що належить до лівої частини спектру суспільної думки в Україні, вирішила зосередитися передусім на економічних аспектах поширення праворадикальних настроїв у різних суспільствах, зокрема на соціо-економічних причинах активізації европейських праворадикальних партій. Приміром, у статті Дона Калба (це, властиво, переклад його передмови до збірки статтей на цю тему) проаналізовано поєднання расистської риторики із соціяльним популізмом в аґітаційних стратегіях праворадикалів і вплив процесів глобалізації та поширення неолібералізму на активізацію націоналістичних рухів. У дописі хорватсько-британського дослідника Младена (Дана) Якоповича досліджено історію становлення неофашистської Британської національної партії, еволюцію її ідеології та причини зростання популярности, а також запропоновано прогнози щодо її дальшої долі.

Дилан Райлі, переповідаючи в інтерв’ю Анастасії Рябчук головні тези своєї книжки про зв’язки фашизму з громадянським суспільством (головна з них – використання праворадикальними рухами задля власної мети мережі створених у ХІХ столітті незалежних від держави громадських організацій), застерігає проти ідеалізування в ліберальному дискурсі громадянського суспільства як такого. Аліна Полякова зосереджується на співвідношенні головних макроекономічних показників (ВВП і рівень безробіття) та електоральних результатів праворадикальних політичних сил у країнах Центрально-Східної Европи впродовж 1990–2010-х років. Результат її аналізу спростовує поширене уявлення про зв’язок між зростанням чи спаданням популярности неофашистських партій і рівнем життя, що особливо видно з наведеної в авторки інфографіки.

Завершує розділ стаття Віталія Дудіна про пародіювання лівих гасел правими партіями, до яких він зараховує й «ліву» за самоідентифікацією КПУ: автор проводить паралелі між популістською риторикою її лідерів та ВО «Свобода» і нагадує про далекі від лівих поглядів намагання лідерів КПУ виправдати розстріл казахстанських страйкарів-нафтовиків у Жанаозені, відвертий православний фундаменталізм цієї партії тощо.

Другу частину числа відкривають фраґменти із книжки Імануїла Валерстайна на тему ймовірної ескалації міжетнічного та міжрасового протистояння в майбутньому. Інтерв’ю Володимира Іщенка та Дарини Коркач із угорським науковцем Атілою Мелегом зосереджено на проблемі ролі расизму (в різних його формах) у становленні та розвитку капіталістичного ладу.

Окремий блок текстів присвячено темі Другої світової війни та загалом нацизмові. Тут уміщено спогад Романа Роздольського про його ув’язнення в Авшвіці та Біркенау, переклади статтей Міхаеля Леві про вплив на Гітлера книжки Генрі Форда «Міжнародне єврейство» та про значення для расової політики нацистів «наукового» доробку американських фахівців у євгеніці (друга – у співавторстві з Елені Варикас). Продовжує тему дослідження Анастасії Рябчук про політику нацистів щодо «асоціяльних груп» і змішування в юридичній практиці нацистської Німеччини расових термінів («цигани») з соціяльними («волоцюги», «жебраки» тощо). Станіслав Мензелевський аналізує співвідношення категорій нормальности і ненормальности/потворности у фільмі Тода Бравнінґа «Фрики» (1932) в контекстізміни уявлень про ненормальність у попередні періоди.

Завершується розділ уривком із книжки Кирила Ткаченка про каральний характер пенітенціярної системи США. Автор нагадує про реформи в бік криміналізації правопорушень, раніше трактованих як дрібні, про збереження смертної кари тощо.

Останній розділ часопису присвячено migration studies – дисципліні, яка на Заході давно вже набула статусу визнаної науки, але в Україні досі триває процес її становлення. Тут уміщено декілька трагічних історій людей, що намагалися потрапити до США через Мексику. Чеський громадський активіст Марек Чанек аналізує ставлення в Чехії профспілок до робітників-міґрантів. У інтерв’ю Анастасії Рябчук із американською соціологинею Кім Вос ідеться про проблеми самоорганізації трудових міґрантів для захисту їхніх прав та економічних інтересів.

В інтерв’ю Кирила Ткаченка з німецьким громадським активістом Марком Шпером ідеться про практику боротьби за права біженців у ФРН. Її своєрідним продовженням уже на українському матеріялі є стаття Рафі Речицького про проблеми з інтеґрацією шукачів притулку в Україні.

В розмові П’єра Дефонтена з французьким соціологом Ериком Фасеном поставлено питання про роль держави, суспільства та медій у формуванні расових і ґендерних стереотипів. Наприкінці розділу подано фоторепортаж Артема Чапая про побут ромської громади в Рахові на Закарпатті та короткий допис Якоба Гаутера на тему становища ромів в Україні.

Число завершує розділ рецензій, серед яких окремої уваги варті спостереження Лесі Бідочко про українські неофашистські музичні гурти.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Ростислав Загорулько ・ Лютий 2018
Число містить публікації, присвячені теперішній ситуації у країнах Східної Европи. Відкривають його...
Юлія Бентя ・ Березень 2016
«Відчужені. Росія і Захід у 2015 році» — так називається березневе число часопису «Osteuropa», у...

Розділи рецензій