Крейґ Калхун, Луї Альтюсер, Ольга Брюховецька.... Спільне. 2011, № 3

Жовтень 2011
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
149 переглядів

Владні намагання підпорядкувати й повністю контролювати університет, школу та інші навчальні заклади змушують звернути увагу на політику освіти. Третій випуск журналу «Спільне» присвячено цьому питанню.

У першому розділі Крейґ Калхун («Університет у кризі?») з’ясовує причини та наслідки кризи університету не тільки як навчальної, але також як соціяльної структури, нагадуючи про непростий шлях становлення університету як комунікативного та пізнавального середовища. Ендрю Рос («Глобальний університет») розглядає проблему університету не лише в локальному вимірі як утілення місцевих традицій та історії, а як планетарну мережу з універсальними проблемами. В інтерв’ю із Шарлем Сульє (відомим соціологом, учнем П’єра Бурдьє) та Алєксандром Бікбовим ідеться про стан освіти у Франції та Росії.

Другий розділ має назву «Ідеологія в освіті». Луї Альтюсер («Ідеологія та державні ідеологічні апарати») оприявнює зворотний бік проблеми, а саме буття університету як осередку політики. Філософ-марксист переконаний, що університет сприяє соціяльній диференціяції та нерівності, яка притаманна буржуазній культурі. Ольга Брюховецька («Що буде зі свободою?») тривожиться через просочування правої ідеології в її рідний університет і взагалі переймається питанням людських прав у будь-якому культурному просторі. Інна Совсун осмислює ідеологічні аспекти «евроінтеґрації» української високої освіти, а Пьотр Сафронов оглядає функціонування освіти за радянських часів.

Докладніше проблему нерівности в освіті проаналізовано у третьому розділі. П’єр Бурдьє застосовує концептуальну тріяду капітал–поле–габітус для інтерпретації як соціяльного буття, так і централізованої влади. Загалом, капітал і габітус є ресурсами і водночас стосунками у соціяльному просторі, де капітал відображає певну позицію у суспільстві, а габітус – продукування індивідом практик. Луїс Ортиз Сандоваль міркує про те, якими є можливості отримати шкільну освіту у дітей із малозабезпечених родин Параґваю. Мар’яна Бригінець та Антон Грушецький роблять порівняльний аналіз звичайних та елітарних шкіл в Україні. Виявляється, що це не тільки окремі осередки навчання, але й практично різні соціокультурні світи зі своїми ритуалами, практиками і нормами.

Наступний розділ присвячено студентським протестам і бунтам. Інна Сосун, керуючись думками французького філософа Синтії Фльор, намагається з’ясувати сутність протестів в Україні. Авторка викладає хронологію студентських протестів 2009–2011 років і перебіг масштабної кампанії «Проти деґрадації освіти». Її стаття знов-таки торкається наскрізної теми «репресивної функції державного управління освітою», яке автоматично перетворює університет також на репресивний апарат. Дарина Доркач («Університет на барикадах: студентський протест в українському контексті») дотримується подібної логіки. Інтерв’ю із Мо Шмідтом, активістом групи «Марбурзький рух вільної освіти», ілюструє протести у Німеччині. Наприкінці Тамара Марценюк пропонує розглянути ґендерний аспект проблеми, аналізуючи шведську жіночу народну школу як приклад низового активізму в освіті та жіночого руху.

Традиційно книжки на рецензування дібрано за чільною теми випуску. Цього разу надруковано відгуки на «Університет у руїнах» Біла Ридинґса, «Універ палає», «Педагогіка пригноблених» Пауля Фрейре та «Самерхіл – виховання свободою» Алєксандра Ніла.

Часопис лівого спрямування запропонував поміркувати про стан освіти – в Україні й загалом у світі. Приваблює критична налаштованість авторів, що дає можливість розглянути у різних контекстах і вимірах (часто протилежних) сучасну освіту. Перелік розглянутих проблем не є вичерпним, наголошують редактори. Журнал прочитали однодумці, прихильники лівих поглядів. Було б корисним залучити інакші авдиторії, «з того боку барикад». Чи вистачить видавцям для цього енергії?

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Ростислав Загорулько ・ Лютий 2018
Число містить публікації, присвячені теперішній ситуації у країнах Східної Европи. Відкривають його...
Юлія Бентя ・ Березень 2016
«Відчужені. Росія і Захід у 2015 році» — так називається березневе число часопису «Osteuropa», у...

Розділи рецензій