Валерій Смолій (гол. ред.). Соціум: альманах соціяльної історії. Випуск 1

Квітень 2002
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
25 переглядів

Київ: 2002.

У вступній статті головний редактор новопосталого альманаху академік НАНУ Валерій Смолій зазначає, що видання покликане стати трибуною для «нової соціяльної історії», під якою розуміють історію людства, представлену історією людини в суспільстві. Історико-соціяльні студії, що мають в Україні глибокі традиції, фактично так і не прижилися тут, хоча ця галузь історичної науки є вельми модною і однією з найдинамічніших у світі.

Рубрика «Історія уявлень та емоцій» містить дві статті, присвячені періодові Київської Русі: Тетяна Вікул досліджує застосування і співвідношення понять «дружина» та «віче» в давньоруському літописанні; Володимир Ричка аналізує інститут князівських ловів, який, на думку автора, типологічно близький європейському рицарському ідеалу. До цього періоду звернувся також російський науковець Владімір Долґов, написавши про таку мало вивчену сферу соціяльного буття Русі, як статеве життя.

Насильницька смерть Сиґізмунда Кейстутовича в 1440 році та її мітологізація в «Хроніці Биховця» стала об’єктом досліджування Олени Русиної. Петро Сас звертається до теми соціяльно-психологічних настанов і моделей поведінки запорозьких козаків (80-ті роки XVI – початок XVII століть). А Віктор Брехуненко аналізує правовий статус українських козаків на теренах Війська Донського в першій половині XVII століття.

Привертають увагу дві ґрунтовні розвідки, присвячені судовому процесові часів Литовсько-Польської доби. Наталя Старченко пише про становлення інституту адвокатури на Волині наприкінці XVI століття, не обминаючи при цьому соціяльні перспективи осіб, то займались адвокатською діяльністю. А Володимир Поліщук на матеріялах луцьких замкових книг середини XVI століття пише про урядових свідків – «вижів».

Відповідальний редактор альманаху Віктор Горобець, розглядаючи в контексті соціополітичної історії події весни 1661 року, намагається дати відповідь на запитання: чи мала вона шанс стати «термідором» української революції? Черговий пазл до картини історії охотницького війська Лівобережної Гетьманщини додає Олексій Сокирко.

Старообрядницькі громади України XVIII століття та ставлення до них влади розглядає В’ячеслав Мордвінцев. На прикладі Анастасії Скоропадської Олександр Гуржій виводить соціяльно-політичний портрет «елітної жінки» першої третини XVIІІ століття. Валентина Матях подає статтю «Аксіологічний аспект у дослідженні ментально-психологічного зрізу соціяльної історії XVII–XVIII ст.».

Завершує номер інформація про спільний українсько-німецький проєкт «Українська історіографія в міжнародному порівнянні» Сергія Стельмаха та Гвідо Гаусманна.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Олег Коцарев ・ Лютий 2018
Беззаперечним центральним матеріялом випуску є фраґмент книжки спогадів письменника, критика,...
Юлія Бентя ・ Березень 2016
«Відчужені. Росія і Захід у 2015 році» — так називається березневе число часопису «Osteuropa», у...

Розділи рецензій