Відповідальний редактор Віктор Горобець. Соціум: Альманах соціальної історії. Випуск 2

Червень 2003
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
77 переглядів

У вступному слові до другого випуску відповідальний редактор часопису Віктор Горобець самопохвально (але цілком заслужено) відгукується про перше число свого «дітища» та рекламує друге, обіцяючи незабаром і третій номер часопису, який віднині є органом структурного підрозділу Інституту історії України НАН України – Центру дослідження проблем соціяльної історії.

Рубрику «Історія соціяльних спільнот і соціяльних конфліктів» відкриває студія Генрика Ґмітерека про молодь з українських земель у Замойській академії в XVI – першій половині XVII століть. Кароль Мазур аналізує невідому раніше петицію волинської шляхти до Зиґмунта II Авґуста на Люблінському сеймі 1569 року, публікуючи також і самий текст. Михайло Довбищенко досліджує реалії та міти релігійного протистояння на Волині в кінці XVI – першій половині XVII століть. Євґеніуш Янас робить спробу охарактеризувати шляхту Галицької землі Руського воєводства за період 1648–1696 років. У центрі уваги Мирона Капраля – антиєврейські заворушення та погроми у Львові в XVII–XVIII століттях. Олексій Сокирко намагається з’ясувати суть реформи козацького війська під час Північної війни і хто був її ініціятором, заразом показуючи, як цей епізод згодом перетворився на один із головних арґументів у риторичному арсеналі мазепинців. Уже вкотре звертається до історії старообрядців на Україні Юрій Волошин: цього разу він досліджує структуру й тип їхній сімей на території Стародубського полку на підставі так званого Румянцевського опису. Про вплив соціо-антропологічних чинників на інститут власности в традиційному українському суспільстві міркує Марина Гримич.

Рубрика «Історія приватного життя та повсякдення» містить чотири тексти: Віктора Горобця зацікавили жінки в політичній біографії Івана Брюховецького, Маргарита Корзо досліджує, як здійснювався контроль за дотриманням  норм сексуальної моралі в польському селі в XVII–XVIII століттях, Катерина Диса пише про роль щоденного спілкування і репутації в українських судах про чари в XVIII столітті, а Лариса Буряк розглядає повсякденне життя лівобережної козацької еліти XVIII століття крізь призму матеріяльного.

У рубриці «Історія уявлень» поміщено лише одну, проте чи не найкращу у випуску статтю Юрія Писаренка про архаїчні витоки образу «народного героя». Завершують випуск схвальна рецензія Тетяни Григор’євої на російський альманах ґендерних досліджень «Адам&Ева» та інформація Володимира Головка про українсько-німецький семінар «Соціяльна історія в Україні та Німеччині у XX ст.»

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Сергій Гірік ・ Листопад 2016
Черговий том «Запісаў» є найбільшим за обсягом випуском альманаху в його історії, що сягає майже...
Богдан Завітій ・ Вересень 2016
В історії Білорусі «довге XIX століття» збігається з часовими рамками, що їх визначив британський...

Розділи рецензій