Микола Шульга, Володимир Матусевич, Володимир Полторак та ін. Соціологія: теорія, методи, маркетинґ. 2002, ч. 1 (січень-березень)

Перше у цьому році число науково-теоретичного квартальника Інституту соціології НАНУ відкриває розвідка Миколи Шульги, присвячена проблемі національної та політичної марґіналізації в перехідних суспільствах, коли особистість через системну кризу втрачає підґрунтя своїх ідентичностей, а самі ідентичності стають непевними та ситуативними. Володимир Матусевич пропонує теоретичні та методологічні засоби визначення суб’єкта громадської думки, ознаками якого виявляються, власне, функціональні характеристики самої громадської думки, втілені одночасно й у судженнях, і в дії соціяльного контролю. Володимирові Полтораку з Дніпропетровська йдеться про політичний маркетинґ і організацію виборчих кампаній, харків’янкам Ользі Кабачній та Олені Ковальчук – про проблему соціяльного таланту та політичного дискурсу. Євген Головаха аналізує ставлення до влади та політичний вибір української молоді, Марина Яковенко з Луганська – формування інноваційної активности студентства, а Олена Швачко наводить результати лабораторного дослідження соціяльних умов, за яких у молодіжній свідомості формуються засади толерантности. Андрій Бова розглядає дерева рішень як техніку видобутку даних, Світлана Кащавцева – соціяльні аспекти політичної комунікації, а Віктор Щербина з Бердянська – комунікації мережевої. Соціографічний нарис уманця Анатолія Шатохіна присвячено історичним і актуальним проблемам сільської поселенської мережі в Україні. Соціологічну публіцистику репрезентують дописи Лідії Сохань та Ірини Каменєвої («Життєвий простір і життєвий світ особистости») і кримця Андрія Зоткіна («Деякі аспекти елітогенезу в Україні та Криму»). Подано також програму маґістерського курсу «Соціологія малих груп», повідомлення про створення архіву соціологічних даних у Росії, інформацію про підсумки всеукраїнського конкурсу наукових праць із соціологічної освіти.

Окремо варто зауважити статтю Павла Кутуєва «Час і суспільна модернізація: випадок ленінізму». Торік із нею вже мали змогу познайомитися читачі «Критики» (ч.11). Тобто маємо ще один випадок технології recicling, про яку вже якось говорилося і якій, на жаль, слідом за легковажними політологами потурають тепер уже й строгі соціологи.