Владислав Берковський, Валянцін Голубєв.... Соціально-економічні трансформації в Україні та Білорусі в XVI–XVIII ст.: фактор реформ

Серпень 2016
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
382 переглядів

Київ: Інститут історії України НАН України, 2016.

У виданні розглянуто актуальні питання соціяльно-економічних перетворень і реформ на українських та білоруських землях у XVI–XVIII століттях, які перебували у політичній системі спочатку Великого князівства Литовського (ВКЛ), а після Люблінської унії — Речі Посполитої. Науковий збірник узагальнює конкретні напрацювання білоруських та українських дослідників у вивченні задекларованої проблематики у переломні моменти соціяльно-економічної модернізації, реорганізації та втілення реформ раннього Нового та Нового часу.

Відкриває збірник стаття Владислава Берковського (Київ) про економічний складник перетворень українсько-білоруських земель в умовах загальноевропейських реформ XV–XVI cтоліть. У ній розглянуто характерні риси впливу зовнішніх та внутрішніх чинників на розвиток економічної структури українських та білоруських земель, тему попиту на товари й послуги, впливу благодійности і грабунків на економічну ситуацію. Визначено головні чинники, що привели до пожвавлення економічного розвитку українських та білоруських земель у XV–XVI століттях.

Валянцін Голубєв (Мінськ) аналізує зовнішні та внутрішні передумови й хід економічного розвитку ВКЛ у XV–XVI століттях у контексті загальноевропейських процесів. Автор зосереджується на перспективах розвитку сільського господарства ВКЛ, що орієнтувалося на вивезення продукції на европейський ринок, і робить висновки про вплив внутрішніх причин (економічних, політичних, соціяльних, військових, демографічних, кліматичних) на розвиток економіки. Тему аґрарної реформи розвиває Андрій Гурбик (Київ). Він розглядає основні етапи, реґіональний аспект впровадження та соціяльно-економічні наслідки аґрарної реформи на українських та білоруських землях у XVI столітті, вказує на історіографічні здобутки й неузгодженості (зокрема й термінологічні) у дослідженні реформи.

Лариса Жеребцова (Дніпро) досліджує напрямок діяльности підскарбія земського — контроль за доходами і витратами від митних зборів, однієї з найбільших статтей державних доходів князівства. Авторка зазначає, що підпорядкування митників підскарбію земському відбувалося на тлі еволюції посади самого підскарбія від керівника скарбу до міністра фінансів у середині XVI століття, а також соціяльно-економічних реформ і перетворень у митній справі князівства. Як додаток до статті опубліковано документ 1531 року, що вперше визначає нові повноваження підскарбія щодо митників князівства.

У статті Іріни Кітурки (Гродно) розглянуто аґрарну реформу в державних володіннях ВКЛ у другій половині XVIII століття, а також проаналізовано альтернативні проєкти впроваджуваної реформи. Авторка визначає вплив ідей Просвітництва та західноевропейського досвіду на економіку ВКЛ через поширення економічної літератури із Заходу. Об’єктом дослідження Олександра Гуржія (Київ) є реорганізаційні процеси в торговельній галузі України у XVIII столітті в російсько-білоруському контексті. Науковець відзначає динаміку зростання товарного виробництва й становлення національного ринку, характеризує розвиток внутрішньої та зовнішньої торгівлі України. Анатолій Філінюк (Кам’янець-Подільський) розкриває провідні тенденції і явища в системі власности та господарському житті Правобережної України напередодні та в перші роки після приєднання до складу Російської імперії. Автор стверджує, що позицію імперської влади в економічній сфері реґіону значною мірою визначало його прикордонне і геополітичне положення, виняткові господарські та фінансові вигоди, зосередженість польської шляхти, специфіка суспільного життя та підпорядкування місцевого населення інтересам нової держави.

Завершує збірник публікація документів, яку підготували Валянцін Голубєв спільно з Аляксандром Довнаром (Мінськ). У вступній статті історики розглядають документи з білоруських володінь князя Федора Сапіги 1795 року про створення сільських судів і обов’язки селянських десятників. Проаналізовано діяльність сільських судів і судів сільської громади у Білорусі в XVI–XVIII століттях, наведено ориґінальні тексти названих документів і опис обов’язків десятників Красносільського староства Мінського воєводства від 1 серпня 1789 року.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Андрій Блануца ・ Квітень 2017
Книжку історика Дмитра Вирського, спеціяліста з річпосполитської ранньомодерної історіографії,...
Андрій Блануца ・ Квітень 2017
Книжка Романа Подкура є черговим виданням із серії «Студії з регіональної історії: Степова Україна...

Розділи рецензій